Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіночки

Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor. Вх. Пч. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНОЧКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНОЧКИ"
Болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. МВ. І. 100. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). Фр. Пр. 103. До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю. ЕЗ. V. 108.
Ворітниця, -ці, ж. 1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. О. 1862. I. 35. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці! АД. І. 41. 2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота. Мнж. 135.
Гетьманувати, -ную, -єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Дякі́вство, -ва, с. 1) Должность дьячка. 2) соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір. Рк. Левиц.
Згрі́б'Я, -б'я, с. Пакля, охлопки (болѣе грубые). Вх. Уг. 249.
Помолочник, -ка, м. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. I. 115.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Утирало, -ла, с. Полотенце. Вх. Зн. 74.
Шептуня, -ні, ж. Знахарка, пришептывающая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІНОЧКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.