Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіночки

Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor. Вх. Пч. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНОЧКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНОЧКИ"
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Зача́ток, -тку, м. Начало. Н. Вол. у.
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.  
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє. АД. І. 270.
Рябісінько нар. Совершенно пестро, рябо.
Скоцень, -цня, м. = вискоцень. Гол. Од. 37.
Стилий, -а, -е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. Чуб. V. 198. до сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами. Рудан. І. 61.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.
Чотирнадцятка, -ки, ж. Полотно въ 14 пасмъ. Сим. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІНОЧКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.