Істе, -того, с.
1) = іста.
2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный.
2) Охочій до чего.
3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Легко нар. Легко, легковѣсно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Біда здибає легко, а трудно її збутися. Легко йому лежати, пером землю держати. (Пожеланіе покойнику). Легко йому дихать! (Благожеланіе). Щоб тобі так легко дихать! (Проклятіе). Ср. ст. ле́гше и ле́кше. Ум. леге́нько, леге́сенько. Піди собі тихенько і легенько з хати. Нехай тобі зозуленька, мені соловейко, нехай тобі там легенько, де моє серденько. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. За помилки Зося легесенько скубла його за вухо. Ой як легесенько перстнику да котитися, а ще й легше, легше молодому та женитися.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Осужка, -ки, ж.
1) Ум. отъ осуга.
2) Сливки, сметана.
Ошибати, -ба́ю, -єш, гл. страх ошиба́є (кого́). Дѣлается страшно (кому). Страх мене ошибав, про таке думаючи.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини.
Укландати, -даю, -єш, гл. Уложить, убить. Там певно вже ведмеді укландають його.
