Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замішанина
замішання
замішати
замішатися
замішка
замішувати
заміюсити
замкнений
замкнення
замкнути
замковий
замковище
замлівати
замлілий
замліти
замняти
замнятися
замнятня
замняток
замняхкинитися
замова
замовини
замовити
замовкати
замовляння
замовляти
замовний
замовчати
замогати
замогильний
замогоричити
замогти
замодлувати
заможненький
заможний
заможність
заможніти
замозолити
замок
замок 2
замокати
замокріти
замокти
замолити
замолитися
замолодикувати
замолоду
замолот
замолоти
замолотити
замолочувати
замолювати
замомсати
заморгати
замордування
замордувати
заморити
заморожувати
заморозень
заморозити
заморозок
заморозь
заморока
заморочити
заморочитися
заморський
замор'я
заморяти
заморятися
замостити
замостовий
замотати
замотиличити
замотиличитися
замоторитися
замотувати
замотуватися
замоцуватися
замочи
замочити
замочок
замочування
замочувати
замочуватися
замощувати
замріти
замружити
замрячити
замугикати
замудрувати
замужжю
замужжя
замужній
замулити I
замулити II
замулювати
замулюватися
замуляти
замуравитися
замурза
замурзаний
замурзати
замурзувати
замурзуватися
замуркотати
замурмотати
замуровувати
замуровуватися
замурчати
замусолити
замусувати
замутити
замутитися
замуцкуватий
замучити
замучитися 1
замучитися 2
замчати
замчисько
замчище
Важний, -а, -е. 1) Вѣскій. Червінець хоць маленький, але важненький. Ном. № 1386. 2) Важный. Він там важний, де маленькі вікна. Ном. № 3013. 3) Очень хорошій. Поставив важну хату на дві половини. Стор. І. 127. Сьогодні важний задамо бенкет. Стор. І. 219. Ум. важненький.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній. Вх. Уг. 236.
Заколиха́ти, -ся. Cм. заколи́хувати, -ся.
Посудок, -дку, м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1. Канев. у.
Трепота, -ти, ж. = трепета. Вх. Лем. 475.
Утрейтє, утретє, нар. Въ третій разъ. Приходить іще утрете. Єв. Мр. XVI. 41. Втретє випить треба. Шевч. 16.
Халамій, -мія и халамінь, -ня, м. = халатей. Жид, жид халамій (халамінь) повісивсі на ремінь. ЕЗ. V. 151.
Чигати, -га́ю, -єш, гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на люю чигають душу. К. Псал. 125.
Нас спонсорують: