Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замішанина
замішання
замішати
замішатися
замішка
замішувати
заміюсити
замкнений
замкнення
замкнути
замковий
замковище
замлівати
замлілий
замліти
замняти
замнятися
замнятня
замняток
замняхкинитися
замова
замовини
замовити
замовкати
замовляння
замовляти
замовний
замовчати
замогати
замогильний
замогоричити
замогти
замодлувати
заможненький
заможний
заможність
заможніти
замозолити
замок
замок 2
замокати
замокріти
замокти
замолити
замолитися
замолодикувати
замолоду
замолот
замолоти
замолотити
замолочувати
замолювати
замомсати
заморгати
замордування
замордувати
заморити
заморожувати
заморозень
заморозити
заморозок
заморозь
заморока
заморочити
заморочитися
заморський
замор'я
заморяти
заморятися
замостити
замостовий
замотати
замотиличити
замотиличитися
замоторитися
замотувати
замотуватися
замоцуватися
замочи
замочити
замочок
замочування
замочувати
замочуватися
замощувати
замріти
замружити
замрячити
замугикати
замудрувати
замужжю
замужжя
замужній
замулити I
замулити II
замулювати
замулюватися
замуляти
замуравитися
замурза
замурзаний
замурзати
замурзувати
замурзуватися
замуркотати
замурмотати
замуровувати
замуровуватися
замурчати
замусолити
замусувати
замутити
замутитися
замуцкуватий
замучити
замучитися 1
замучитися 2
замчати
замчисько
замчище
Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́. Желех.
Білка, -ки, ж. 1) Бѣлка. 2) Раст. Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. I. 125. Ум. білочка.
Глодовий, -а, -е. Боярышниковый. Чуб. ІІІ. 58. Грин. II. 34.
Зменшатися, -шаюся, -єшся, гл. = зменшуватися. Моя. прабаба яка, а перед чоловіком зменшалась, корилась йому. Г. Барв. 430. Тихо піднявся він (місяць) у гору, зменшаючись і ясніючи. Левиц. І. 19.
Киса, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.
Нудність, -ности, ж. = нудота.
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. Н. П. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.
Росхряпаний, -а, -е. Разбитый, расколотый. Росхряпаний віз. Черк. у. Росхряпаний чоловік. Черк. у. Купила макітру, аж вона росхряпана.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14.
Нас спонсорують: