Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого.
Гряди́на, -ни, ж. 1) Градина. Як грядини, у його котилися сльози. 2) Твердая земля между болотами; полоса земли, находящаяся выше поверхности по сторонамъ. Як дорогою їхав я зараз після великодня, то оце грядина суха, а далі улоговина — й кально. Отак у Чорноморії: оце грядина — сіно гарне, степове, а це улоговина — осока, очерет.
Кокот, -та, м. Шалунъ, рѣзвое дитя. Менши кокот, менше клопот.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину.
Лю́босний, -а, -е. 1) Любовный. 2) Любезный, пріятный.
Позіходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись. А тим часом позіходилось народу вже чимало.
Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку.
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ.
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Цупкий мороз.
2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Диняче насіння цупке.