Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірість

Зві́рість, -рости, ж. Повѣрка. Кажуть, що там двадцять кіп — ходім на звірість. Сквир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРІСТЬ"
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Залютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Прійти въ ярость.  
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Ільмак, ільм'я́к, -ка, м. = ілем. Валк. у. ЗЮЗО. І. 140.
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Хвакторувати, -рую, -єш, гл. Заниматься факторствомъ, коммиссіонерствомъ.
Хвостяга, -ги, ж. = хвостяка. І хвостяги нема у дворі. Ном.
Чорток, -тка, м. Ум. отъ чорт. Мил. М. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.