Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы.
Ди́кий, -а, -е. Дикій. На печерській горі росла тоді дика пуща. Обізветься хлопство дикими степами. Дикий кабан. Д. бузина́. Раст. Бузина. Sambucus nigra. Д. ви́шня. Раст. Дикая вишня, Prunus Chamaecerasus, Д. го́луб. пт. Горлица, Columbus turtur. Д. гру́ша. Раст. Лѣсная груша. Pyrus communis. Зайшли вони на такий пустирь, що бур'яни аж у чоловіка, і на тім пустирі стоїть дика груша, а на пій груші та такі терпкі. Д. коно́плі. Раст. Stachys recta. Д. льон. Раст. Linum perenne. Д. цибу́ля. Раст. Allium oleraceum. Д. чорну́шка. Раст. Nigella arvensis.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Вітцеві мати з тебе потіху. Ум. потішка. Потішечка.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый.
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую.