Гуса́рка, -ки, ж. 1) Жена гусара. 2) Родъ теплой женской кофты.
Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває.
Міни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. . Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Голова болить, аж світ мені міниться. Сердиться, аж міниться. Аж іскри з очей скакнули, на лиці міниться. 2) Затмѣваться, меркнуть. Міниться сонце, місяць. Як сонце міниться, — не можна на його дивитись: очі болітимуть. Ой учора ізвечора, як місяць мінився, ішов Яким до вдівоньки, а сусід дивився. Мов сонечко праведне тоді мінилося.
Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Півголосом нар. Въ полголоса.
Пробиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пробитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Пробиться, протиснуться, выйти наружу. До Бога не підскочиш, в землю не проб'єшся. З очей не пробилась ні одна сльозина. Пробилась я на якусь поляну, аж там людей ціла мгла.
2) Пробивать, пробить, прокалывать, проколоть себѣ какую либо часть тѣла. Бугай погнався за собакою та й пробився (на кілок).
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Щоб не дуже розбродились. Розбрелись прочане улицями. Було зібрались людці, та тепера розбрелись.
Розсоханя, -ні, ж. Коршунъ красный, шулятникъ, Falco milvus. Розсоханя має хвіст розсохатий.
Свячення, -ня, с. Освященіе.