Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку.
Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище.
Відання, -ня, с.
1) Знаніе.
2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к).
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Мото́рність, -ности, ж. Проворство, бойкость, живость. Де ж той огонь, де та моторність, жвавість, де ті троянди, що жахтіли-цвіли на її щоках?
Недовгий, -а, -е. Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Сумний, -а, -е. Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Ум. сумненький, сумнесенький.
Удід, удода, м. = одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує.