Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забірняк
забіснуватися
забісований
забіч I
забіч II
забічи
забіяка
заблагати
заблаговістити
заблимати
заблискати
заблищати
забліяти
заблуда
заблудити
заблудитися
заблудний
заблукати
забльовувати
забльовуватися
забобони
забобонний
забобонність
забовваніти
забовкати
забовтанка
забовтати
забовтатися
забовтюха
забогарадити
забожитися
забоїстий
забоїсто
забойний
забойство
заболіти
заболотитися
заболотний
забондарювати
забондарюватися
забора
заборка
забормотати
заборозенник
забороло
заборона
заборонити
забороняти
заборонятися
заборотати
заборотатися
заборошнити
заборошнювати
заборошнюватися
заборсати
заборсувати
заборсуватися
заборянин
заборянство
забости
забоцень
забочитися
забрання
забрати
забрезкнути
забреніти
забренькати
забренькнути
забрести
забрехати
забрехатися
забризкати
забризкувати
забризкуватися
забриндзати
забриндзатися
забринжати
забринькати
забрити
забришкати
забришкатися
забрід
заброда
забродити
забродитися
забродчик
забрость
забрудити
забрудитися
забруднити
забрукатися
забрьоха
забрьохати
забрьохувати
забрьохуватися
забрюхнатіти
забрязкати
забрязкотіти
забрязчати
забубнити
забубони
забубоніти
забування
забувати
забуватися
забудинок
забудівля
забудовувати
забудовуватися
забудування
забудувати
забудька
забудько
забудькуватий
забудьок
забужавіти
забужувати
забузанити
забузувати
забулькати
Бойниця, -ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Вичистити, -ся. Cм. вичищати, -ся.
Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Kolb. І. 67. Рудч. Чп. 249, 250. Один чумак занедужав, на війє схилився. Н. п.
Вісімнадцять, -ти числ. Восемнадцать. Єден за вісімнадцять, а другий без двох двадцять. Ном. № 7991.
Дові́ршування, -ня, с. Выведете верха (стога, крыши и пр.).
Душохва́т, -та, м. Уловляющій душу. К. ДС. 52. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані. К. ПС. 87.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Лукаш. 152. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття. К. Псал. 135. 2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Харьк. Рукава вузькі, треба росточити. Харьк. 4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили. Гн. І. 29.
Хазяєчка, -ки, ж. Ум. оп. хазяйка.
Ціт, -та, м. Четъ, четное число. У ціт припада. Лебед. у.
Нас спонсорують: