Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забірняк
забіснуватися
забісований
забіч I
забіч II
забічи
забіяка
заблагати
заблаговістити
заблимати
заблискати
заблищати
забліяти
заблуда
заблудити
заблудитися
заблудний
заблукати
забльовувати
забльовуватися
забобони
забобонний
забобонність
забовваніти
забовкати
забовтанка
забовтати
забовтатися
забовтюха
забогарадити
забожитися
забоїстий
забоїсто
забойний
забойство
заболіти
заболотитися
заболотний
забондарювати
забондарюватися
забора
заборка
забормотати
заборозенник
забороло
заборона
заборонити
забороняти
заборонятися
заборотати
заборотатися
заборошнити
заборошнювати
заборошнюватися
заборсати
заборсувати
заборсуватися
заборянин
заборянство
забости
забоцень
забочитися
забрання
забрати
забрезкнути
забреніти
забренькати
забренькнути
забрести
забрехати
забрехатися
забризкати
забризкувати
забризкуватися
забриндзати
забриндзатися
забринжати
забринькати
забрити
забришкати
забришкатися
забрід
заброда
забродити
забродитися
забродчик
забрость
забрудити
забрудитися
забруднити
забрукатися
забрьоха
забрьохати
забрьохувати
забрьохуватися
забрюхнатіти
забрязкати
забрязкотіти
забрязчати
забубнити
забубони
забубоніти
забування
забувати
забуватися
забудинок
забудівля
забудовувати
забудовуватися
забудування
забудувати
забудька
забудько
забудькуватий
забудьок
забужавіти
забужувати
забузанити
забузувати
забулькати
Ворожити, -жу, -жиш, гл. 1) Гадать; колдовать. Хто ворожить, той душею наложить. Ном. № 233. 2) — коло чого. Возиться съ чѣмъ, что-то дѣлать съ чѣмъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили і щось нишком балакали. Ном. № 12831.
Гиги меж. Подражаніе звуку смѣха, плача, ржанія лошади. Тепер продам, а сама зімою гиги буду їсти. Ном. № 10551.
Жалі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. II. 37.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. І. 79. 2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. І. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393.
Незавважливо нар. = незавважно. Пісенька якось незавважливо ввірветься..., а Галя засипа в меншого брата на руках. МВ. ІІІ. 68.
Парубіка, -ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Г. Барв. 189. Охрім догадливий був парубіка. Гліб. Ум. парубічка. О. 1861. VIII. 19.
Перелюб, -бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб. Єв. Мт. XIX. 9.
Сиротень, -тня, м. Раст. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Черк. у. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. К. Іов. 51. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. К. (О. 1861. І. 310). 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. Н. Вол. у. То вже вас не хибить — мусите робити. Н. Вол. у.
Шарляк, -ка, м. Столярная замазка для замазыванія щелей въ деревѣ. Гайс. у.
Нас спонсорують: