Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забірняк
забіснуватися
забісований
забіч I
забіч II
забічи
забіяка
заблагати
заблаговістити
заблимати
заблискати
заблищати
забліяти
заблуда
заблудити
заблудитися
заблудний
заблукати
забльовувати
забльовуватися
забобони
забобонний
забобонність
забовваніти
забовкати
забовтанка
забовтати
забовтатися
забовтюха
забогарадити
забожитися
забоїстий
забоїсто
забойний
забойство
заболіти
заболотитися
заболотний
забондарювати
забондарюватися
забора
заборка
забормотати
заборозенник
забороло
заборона
заборонити
забороняти
заборонятися
заборотати
заборотатися
заборошнити
заборошнювати
заборошнюватися
заборсати
заборсувати
заборсуватися
заборянин
заборянство
забости
забоцень
забочитися
забрання
забрати
забрезкнути
забреніти
забренькати
забренькнути
забрести
забрехати
забрехатися
забризкати
забризкувати
забризкуватися
забриндзати
забриндзатися
забринжати
забринькати
забрити
забришкати
забришкатися
забрід
заброда
забродити
забродитися
забродчик
забрость
забрудити
забрудитися
забруднити
забрукатися
забрьоха
забрьохати
забрьохувати
забрьохуватися
забрюхнатіти
забрязкати
забрязкотіти
забрязчати
забубнити
забубони
забубоніти
забування
забувати
забуватися
забудинок
забудівля
забудовувати
забудовуватися
забудування
забудувати
забудька
забудько
забудькуватий
забудьок
забужавіти
забужувати
забузанити
забузувати
забулькати
Брилка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Користь, -ти, ж. 1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Мет. 108. Іванець для своєї корнети роздуває старе огнище. К. ЧР. 200. 2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Мет. 340. Не було в лісі жадної корнети. Н. Вол. у. Впарта коза — вовку користь. Ном. № 2630. Ум. кори́стонька, користочка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да хористочку, молодую да невісточку. Грин. III. 491.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь. Харьк. г.
Сміти, -смію, -єш, гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє. Мет. 105.
Торохтілка, -ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. торохтілочка.
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Лебед. у. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби). Волч. у.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.
Чірхавий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: