Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться.
Де́ржално, -на, с. Рукоятка, ручка. У топора — топорище.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Зсадити дерево на віз.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця.
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Усичок, -чка, м. Ум. отъ ус.