Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашпунтуватися
зашрубувати
заштабувати
заштовхати
заштокати
заштокуватися
заштрикати
заштурмовувати
зашубортати
зашугати
зашукувати
зашулити
зашуміти
зашумотіти
зашумувати
зашушукати
защавити
защебетати
защедрувати
защекнути
защеміти
защепити
защипувати
защита
защитити
защищати
защіпати
защіпка
защіпляти
защіпнути
защокати
за-що-раз
заюдовити
заюк
заюрити
заюртуватися
заюхторитися
заюшити
заюшитися
заява
заявити
заявляти
заякати
заякоритися
заяловіти
заялозений
заялозити
заялозитися
заян
заянець
заяринитися
заяровувати
заяровуватися
заясля
заятрення
заятрити
заятритися
заяць
заячати
заячий
заячина
збабити
збабіти
збабратися
збабчений
збава
збавитель
збавити
збавлення
збавляти
збавлятися
збагатити
збагатитися
збагатіти
збагнітувати
збагнути
збайдужіти
збалакатися
збаламутити
збан
збандірувати
збанка
збанкрутитися
збанок
збаночок
збантурити
збанувати
збаня
збармувати
збахтати
збачати
збаяти
збезумитися
збезчестити
збентежити
збентежувати
збентежуватися
зберегти
зберігати
збершніти
збесідувати
збивання
збивати
збиватися
збивач
збит
збити
збиткувати
збиткуватися
збитний
збитниця
збиток
збитошник
збіг
збігати 1
збігати 2
збігатися 1
збігатися 2
збігленя
збіглий
Відкосити Cм. відкошувати.
Зако́тистий, -а, -е. Отложной. Комір закотистий. Н. Вол. у.
Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Чуб. V. 579. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася. Чуб. V. 19.
Ніздруватий, -а, -е. Ноздреватый, пористый. Хліб такий ніздруватий.
Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки. Г. Барв. 62.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. О. 30743 гектол. Давав полумацьок вівса. МУЕ. III. 58.
Поначіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться. ЗОЮР. І. 308.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.
Харчувати, -чую, -єш, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Котл. Ен. IV. 63, А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували. Грин. ІІ. 116. 2) харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас. Шух. І. 140.
Штучний, -а, -е. 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. Левиц. І. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный. Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі. Дещо. (Изд. 4-е), 37.
Нас спонсорують: