Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашпунтуватися
зашрубувати
заштабувати
заштовхати
заштокати
заштокуватися
заштрикати
заштурмовувати
зашубортати
зашугати
зашукувати
зашулити
зашуміти
зашумотіти
зашумувати
зашушукати
защавити
защебетати
защедрувати
защекнути
защеміти
защепити
защипувати
защита
защитити
защищати
защіпати
защіпка
защіпляти
защіпнути
защокати
за-що-раз
заюдовити
заюк
заюрити
заюртуватися
заюхторитися
заюшити
заюшитися
заява
заявити
заявляти
заякати
заякоритися
заяловіти
заялозений
заялозити
заялозитися
заян
заянець
заяринитися
заяровувати
заяровуватися
заясля
заятрення
заятрити
заятритися
заяць
заячати
заячий
заячина
збабити
збабіти
збабратися
збабчений
збава
збавитель
збавити
збавлення
збавляти
збавлятися
збагатити
збагатитися
збагатіти
збагнітувати
збагнути
збайдужіти
збалакатися
збаламутити
збан
збандірувати
збанка
збанкрутитися
збанок
збаночок
збантурити
збанувати
збаня
збармувати
збахтати
збачати
збаяти
збезумитися
збезчестити
збентежити
збентежувати
збентежуватися
зберегти
зберігати
збершніти
збесідувати
збивання
збивати
збиватися
збивач
збит
збити
збиткувати
збиткуватися
збитний
збитниця
збиток
збитошник
збіг
збігати 1
збігати 2
збігатися 1
збігатися 2
збігленя
збіглий
Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Левиц. І. 162. Відсапнув трохи.
Ворушитися, -шуся, -шишся, гл. Шевелиться. Ворушиться, і усом моргає, очима поводить. Кв. І. 126. Ворушіться ще, жили, поки живі. Ном. № 5934. Усюди.... народ ворушився. Стор. МПр. 51.
Жартува́ння, -ня, с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою. Чуб. V. 606.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав. Камен. у.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Обсмажувати, -жую, -єш, сов. в. обсмажити, -жу, -жиш, гл. Обжаривать, обжарить.
Попідганяти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм. Зміев. у.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять. Чуб. V. 639.