Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка.
За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. Ум. за́голо́вочок.
Каптанка, -ки, ж.
1) Верхняя одежда въ родѣ кофты.
2) Пиджакъ изъ выбойки.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево).
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив.
Судитися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Судиться. З багатим не судися, а з дужим не борися.
2) Совѣтоваться, обсуждать. Накинули на єї верьовку, зв'язали єї і судяться: шо їй зробити?
3) Предопредѣлиться, опредѣлиться, предназначиться. А я руда родилася, чорнявому судилася. Судилася злая доля, — мушу пропадати. Вона ж тобі, брате, дружиною не судилася.