Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звінуватися

Звінува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звікувала з козачками поїхала. Гол. II. 722.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНУВАТИСЯ"
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто. ЗОЮР. І. 148.
Перешукувати, -кую, -єш, сов. в. перешука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Переискивать, переискать наново. 2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що єсть у возах. ЗОЮР. II. 60.
Посвячувати, -чую, -єш, сов. в. посвяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Посвящать, посвятить, освятить. Як будете посвячувати, посвятіть і моє. Чуб. V. 805. Посвятить хату. Рудч. Ск. І. 92.
Поспівати II, -ва́ю, -єш, гл. Попѣть. Їм хотілось і побігати, і поспівати. Левиц. Пов. 135.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.
Приязність, -ности, ж. Привѣтливость, дружелюбіе.
Свербига, -ги, ж. Раст. Bunias orientalis L. Cм. порчак, -катран. ЗЮЗО. І. 115.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІНУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.