Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. ТІ. 84.
Переваруха, -хи, ж. Торговка, продающая съѣстное? Переварухи, бодай їм заціпило, так і гукають: та кричить: свату, ходи до мене гарячих хляків, а друга: хто почне у мене книша гарячого.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Пуга 1, -ги, ж. Кнутъ. Ляснув погонич пугою, коні заржали.. як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ум. пушка.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный.
Укорочати, -чаю, -єш, сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. — ходи. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ухопила його за серце тая чудовная краса.. ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. То же знач. ми. хащі.