Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завертка
завершати
заверюха
заверяйка
завеселитися
завести
завечеріти
завечоріти
завештатися
завжде
завжденний
завжди
завждішній
завздалегідь
завздовж
завзятий
завзятися
завзятість
завзято
завзяток
завзяття
завивайка
завивайлечко
завивайло
завивання I
завивання II
завивати I
завивати II
завиватися
завивка
завида
завидити
завидіти
завидка
завидки
завидливий
завидна
завидний
завидник
завидниця
завидно
завидощі
завидувати
завидущий
завидько
завидющий
завикати
завилювання
завилювати
завиляти
завина
завинитель
завинити
завиніння
завиноватитися
завиноватіти
завинперитися
завинувати
завинути
завинутися
завинятко
завиритися
зависати
зависка
завискотіти
зависливий
зависнути
зависти
зависть
завитання
завитати
завити I
завити II
завитка
завиття
завихіль
завихоритися
завихрити
завихтуритися
завичити
завичка
завищати
завівати
завід
завідати
завідка
завідній
завідня
завідомити
завідомляти
завідування
завідувати
завідця
завідь
завідьмувати
завіжкати
завіз
завізненько
завізний
завізник
завізно
завій
завійка
завійна
завійниця
завійтуватися
завікувати
завількуватий
завірити
завірки
завірчування
завірчувати
завірчуватися
завірюха
завірюшливий
завіряти
завіс
завіса
завісити
завіска
Бездрик, -ка, м. Насѣк. = сонечко. Coccinella septempunctata. Вх. Пч. І. 5. Cм. бедрик.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася. Чуб. V. 354.
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Грин. III. 408. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались. Чуб. V. 274.
Обгинати, -на́ю, -єш, сов. в. обігнути, -ну, обігнеш, гл. Огибать, обогнуть.
Обертати, -та́ю, -єш, сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2)на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Дещо. Твоє святе слово на святе діло обернуть. К. (О. 1861. VI. 33). А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. К. Досв. 219. б) = — у що. в)на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. Чуб. І. 73. 3)у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. К. ПС. 63. обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Єв. Мр. VII. 13. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви. Кон. Ар. 17.
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Нас спонсорують: