Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ.
Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала.
Го́рдо нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Поводиться гордо. Устань, Господи, щоб злющі гордо не неслися.
Жи́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жижа. 2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Аж жижки дріжать. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. креса́ти в жи́жку. Танцуя, пяткою касаться икры. 3) Раст. Жигавка.
Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Незгірш, незгірше, нар.
1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха.
2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш.
Петельгузий, -а, -е. Ковыляющій ногами.
Позарандовувати, -вую, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ). Позарандовували всі козацькі ріки.
Порозмочувати, -чую, -єш, гл. Размочить (во множествѣ). Сухарі було порозмочуємо та й їмо.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп.