Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завертка
завершати
заверюха
заверяйка
завеселитися
завести
завечеріти
завечоріти
завештатися
завжде
завжденний
завжди
завждішній
завздалегідь
завздовж
завзятий
завзятися
завзятість
завзято
завзяток
завзяття
завивайка
завивайлечко
завивайло
завивання I
завивання II
завивати I
завивати II
завиватися
завивка
завида
завидити
завидіти
завидка
завидки
завидливий
завидна
завидний
завидник
завидниця
завидно
завидощі
завидувати
завидущий
завидько
завидющий
завикати
завилювання
завилювати
завиляти
завина
завинитель
завинити
завиніння
завиноватитися
завиноватіти
завинперитися
завинувати
завинути
завинутися
завинятко
завиритися
зависати
зависка
завискотіти
зависливий
зависнути
зависти
зависть
завитання
завитати
завити I
завити II
завитка
завиття
завихіль
завихоритися
завихрити
завихтуритися
завичити
завичка
завищати
завівати
завід
завідати
завідка
завідній
завідня
завідомити
завідомляти
завідування
завідувати
завідця
завідь
завідьмувати
завіжкати
завіз
завізненько
завізний
завізник
завізно
завій
завійка
завійна
завійниця
завійтуватися
завікувати
завількуватий
завірити
завірки
завірчування
завірчувати
завірчуватися
завірюха
завірюшливий
завіряти
завіс
завіса
завісити
завіска
Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Н. Вол. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Камен. у.
Кабацький, -а, -е. Кабацкій. Була і вишнівка, і тернівка й дулівка, було й пиво кабацьке, так дешевеньке. Кв. II. 184.
Лапик, -ка, м. Въ загадкѣ: листь капусты. Лапик на лапику, а й голки не було. Ном. стр. 296, № 186.
Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці. О. 1861. XI. Кух. 39.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці. Гол. Од. 75.
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.
Пшенишний, -а, -е. Пшеничный. Пшенишні зернятка. Стор. МПр. 66. Пшенишного борошна в нас обмаль, — треба змолоти. Харьк. г.
Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній. Шух. І. 172.
Нас спонсорують: