Варивода, -ди, об. Капризный человѣкъ, принуждающій дѣлать что либо совершенно ненужное и притомъ постоянно придирающійся. Cм. варити воду. Не чоловік, а варивода.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево.
Кусака, -ки, об.
1) Кусливый человѣкъ.
2) ж. Водка, настоянная на перцѣ съ прибавкой и иныхъ кореньевъ.
Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося.
Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Нидієте, а не живете.
Підпасач, -ча, м. = підпасич.
Прислів'я, -в'я, с. Пословица, поговорка. Українські приказки, прислів'я і таке инше. Збірники О. В. Марковича і др. Спорудив. Ж. Номис.
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити.
Ускорен прил. = Скорен. Бог хоч не вскорен, та влучен.