Випручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс.
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Закріпости́ти, -ся. Cм. закріпощати, -ся.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! кий чорт!
Покопирсати, -са́ю, -єш, гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем.
Попідливати, -ва́ю, -єш, гл. Полить (во множествѣ). Не дає Бог дощу: треба попідливати щепи, а то аж листя на їх крутиться.
Руно, -на, с. 1) Руно. Од вовка втечи, а руно принеси. Шерсть на тій собаці як руно. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. Ум. рунце. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа.
Сліпачка, -ки, ж.
1) Слѣпая.
2) = сліпак 2.
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный.