Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завертка
завершати
заверюха
заверяйка
завеселитися
завести
завечеріти
завечоріти
завештатися
завжде
завжденний
завжди
завждішній
завздалегідь
завздовж
завзятий
завзятися
завзятість
завзято
завзяток
завзяття
завивайка
завивайлечко
завивайло
завивання I
завивання II
завивати I
завивати II
завиватися
завивка
завида
завидити
завидіти
завидка
завидки
завидливий
завидна
завидний
завидник
завидниця
завидно
завидощі
завидувати
завидущий
завидько
завидющий
завикати
завилювання
завилювати
завиляти
завина
завинитель
завинити
завиніння
завиноватитися
завиноватіти
завинперитися
завинувати
завинути
завинутися
завинятко
завиритися
зависати
зависка
завискотіти
зависливий
зависнути
зависти
зависть
завитання
завитати
завити I
завити II
завитка
завиття
завихіль
завихоритися
завихрити
завихтуритися
завичити
завичка
завищати
завівати
завід
завідати
завідка
завідній
завідня
завідомити
завідомляти
завідування
завідувати
завідця
завідь
завідьмувати
завіжкати
завіз
завізненько
завізний
завізник
завізно
завій
завійка
завійна
завійниця
завійтуватися
завікувати
завількуватий
завірити
завірки
завірчування
завірчувати
завірчуватися
завірюха
завірюшливий
завіряти
завіс
завіса
завісити
завіска
Вп.... Cм. уп...
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Омеґа, -ґи, ж. Раст. a) Rhododendron myrtifolium. Шух. І. 18, 19. б) Rhododendron ferrugineum L. Вх. Зн. 43. в) Rhodiola rosca. Лв. 101.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. Макс. (1849). 19. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає. Чуб. V. 849.
Перевідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. перовідатися, -даюся, -єшся, гл. = перевідувати, перевідати.
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Нас спонсорують: