Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуздріти
зуздрітися
зузити
зузулина
зузуля
зукрасити
зукрашати
зумати
зумисне
зумитися
зуміти
зуміти 2
зумітися
зумлятися
зумогти
зумрати
зумствувати
зуніятити
зуноватися
зупин
зупинити
зупинка
зупиняти
зупинятися
зуповний
зуривочний
зуритити
зурка
зурочення
зурочити
зусилля
зусім
зуски
зуспитися
зуспіт
зуспіти
зустрівати
зустріватися
зустріч
зустрічати
зустрічатися
зустрічний
зух
зухвалий
зухвальство
зуховатий
зучати
зучатися
зцапіти
зціджувати
зцілення
зцілити
зціліти
зцілющий
зціляти
зцілятися
зціпити
зціпіти
зціплювати
зцупити
зцуплювати
зцуратися
зцяцькувати
зчалити
зчарувати
зчаста
зчезати
зчепити
зчепурити
зчервоніти
зчесати
зчинити
зчиняти
зчинятися
зчистити
зчисток
зчищати
зчіплювати
зчіплюватися
зчісувати
зчорніти
зчохом
зчудуватися
зшивати
зшилити
зшити
зшиток
зшпортати
зшукати
зшукатися
зшукувати
зшумати
зюбрій
зюзник
зюзя
зюрити
з'юртуватися
зяб
зябля
зябра
зябрій
з'ява
зяви
з'явитися
з'являтися
з'язувати
з'язуватися
з'ясирити
з'яструбіти
з'ясувати
зятенько
зяти
зятів
зятній
зять
зятько
зяяти
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42.
Ляща́ння, -ня, с. Пронзительный, рѣзкій говоръ, крикъ. Крики, співи, стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 269.
Мулюва́ти, -лю́́ю, -єш, гл. = малювати. Мулює брови синьою ожиною. Чуб. V. 693. Мульований коромисел гнувся, не вломався. Чуб.
Переводитися, -джуся, -дишся, сов. в. перевестися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Переводиться, перевестися. 2)на. Бѣднѣть, обѣднѣть, разориться. Перевівсь ні на се, ні на те. Ном. № 1848. 3)на. Вырождаться, выродиться. З панів переведуться на шолудивих кошенят. Стор. МПр. 46. 4) Вымирать, вымереть, пресѣчься, угаснуть; исчезать, исчезнуть. Бодай його кодло з накоренком перевелось. Ном. № 3788. Съ отриц.: не переводитись. Постоянно быть, находиться. Старости не переводяться в Олесиній хаті. 5) Измѣняться. измѣниться, перемѣниться. З ранку година, а на вечір мабуть на дощ переведеться. Харьк. г.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Розшикувати, -ку́ю, -єш, гл. Распредѣлить, разставить.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хранити, -ню́, -ни́ш, гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8166. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув. Мнж. 131.
Нас спонсорують: