Відійти Cм. відходити.
Відступатися, -паюся, -єшся, сов. в. відступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отходить, отойти, сходить, сойти съ дороги. Одступіться, вороги, із князевої дороги. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг. 2) Отступаться, отступиться, отстраняться, отстраниться. Як у сироти пшениця родила, тоді сироту родина любила, а як у сироти кукіль уродився, тоді од сироти ввесь рід одступився.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Захмарювати, -рюю, -єш с. в. захмарити, -рю, -рышъ,, гл. Покрывать, покрыть тучами, затмить, затемнить. Захмарывъ прежню його славу.
Зі́лленько, -ка, с. Ум. отъ зілля.
Карточка, -ки, ж. Ум. отъ карта.
1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка.
2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати.
3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж дочка пише: так і так. Та напишу карточку, та пошлю ік батечку.
4) Билетикъ.
5) ми. Родъ узора въ вышивкахъ на рубахѣ.
Перепічечка, -ки, ж. Ум. отъ перепічка.
Позмітувати, -тую, -єш, гл.
1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано.
2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний.
Чвохнути, -ну, -неш, гл. Шлепнуться, ударить.