Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуздріти
зуздрітися
зузити
зузулина
зузуля
зукрасити
зукрашати
зумати
зумисне
зумитися
зуміти
зуміти 2
зумітися
зумлятися
зумогти
зумрати
зумствувати
зуніятити
зуноватися
зупин
зупинити
зупинка
зупиняти
зупинятися
зуповний
зуривочний
зуритити
зурка
зурочення
зурочити
зусилля
зусім
зуски
зуспитися
зуспіт
зуспіти
зустрівати
зустріватися
зустріч
зустрічати
зустрічатися
зустрічний
зух
зухвалий
зухвальство
зуховатий
зучати
зучатися
зцапіти
зціджувати
зцілення
зцілити
зціліти
зцілющий
зціляти
зцілятися
зціпити
зціпіти
зціплювати
зцупити
зцуплювати
зцуратися
зцяцькувати
зчалити
зчарувати
зчаста
зчезати
зчепити
зчепурити
зчервоніти
зчесати
зчинити
зчиняти
зчинятися
зчистити
зчисток
зчищати
зчіплювати
зчіплюватися
зчісувати
зчорніти
зчохом
зчудуватися
зшивати
зшилити
зшити
зшиток
зшпортати
зшукати
зшукатися
зшукувати
зшумати
зюбрій
зюзник
зюзя
зюрити
з'юртуватися
зяб
зябля
зябра
зябрій
з'ява
зяви
з'явитися
з'являтися
з'язувати
з'язуватися
з'ясирити
з'яструбіти
з'ясувати
зятенько
зяти
зятів
зятній
зять
зятько
зяяти
Болізько нар. = болізно. Не знають, що серденько моє мені каже; а в йому так тобі і болізько, і любо. Г. Барв. 68.
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний. Черн. у.
Мацапу́ра, -ри, об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура. Ном. № 3562.
Охряти, -ря́ну, -неш, гл. = охлянутиЗдається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. О. 1862. II. 24. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув. Полт. у.
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).
Поплюскнути, -ну, -неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Рк. Левиц. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло. Черниг. у.
Продивитися Cм. продивлятися.
Співочка, -ки, ж. Ум. отъ співа, но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко.... О. 1862. IV. 72.
Сухоліс, -су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса. Вх. Зн. 67.
Нас спонсорують: