Вісняк, -ка, м. = вісник.
Ворох, -ха, м. 1) Куча. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара.
Обходисвітка, -ки, ж. Обходящая мiръ — въ загадкѣ такъ называется вода. Біжить обходисвітка, з шумом круте кормилюда руки (млин.)
Погнівити, -влю, -виш, гл.
1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж.
2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити.
Приводні, -днів, м. мн. Въ водяной мельницѣ, въ пути, по которому вода идетъ къ наружному колесу, — мѣсто между заставною и лоддями, т. е. отъ заставки до того пункта, гдѣ вода прикасается къ колесу.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.