Віддаль нар. Издали. Відьми так не вдариш, а треба кинуть на-оддаль, то попадеш.
Ікриця, -ці, ж. = ікра 1.
Набро́джувати, -джую, -єш, сов. в. набрести, -ду́, -де́ш, гл. Попадать, попасть, наталкиваться, натолкнуться, набрести. Дайте мені набрести на стежку. Брели вони то... межами, то суголовами, як набрели купу того. Набрела я й хатку таку, що наймалась. Коли це набрели цигана, — веде пару коней.
Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Не довго я у свого батечка набувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. 3) Въ : Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. 4) Пить, напиться (водки).
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару.
Припасати, -са́ю, -єш, сов. в. припасти, -су, -се́ш, гл.
1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали.
2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду.
Розбороняти, -няю, -єш, сов. в. розборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Разводить, развести дерущихся. Як позбивали перекупки одна одній очіпки та в коси повчеплювались, то ледві вже водою розборонено їх. Почнуть одна одну за коси тягать..., поки хто не надійде да не розборонить. Бійка.... насилу розборонили люде.
Цивільний, -а, -е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли.