Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знегіддя
знегода
знежитися
знезнімки
знелюдіти
знемага
знемаганий
знемагати
знемилити
знемилитися
знемиліти
знемога
знемогати
знемогтися
знемочи
знемощіти
зненавидіти
зненавистити
зненазнімка
зненапа
зненацька
знеобачка
знеохотити
знеохочувати
знесення
знесиліти
знеславити
знеславлювати
знести
знестямка
знетельки
знетушити
знехотя
знехтати
знехтування
знехтувати
знечев'я
зниділий
знидіти
знижати
знижатися
знизати
знизити
знизнути
знизнутися
знизу
знизувати
знийти
зникати
зникнути
знимець
знимка
знирнути
знититися
знишка
знишкнути
знищення
знищити
знищіти
знищувати
знівечити
знівечитися
знігатися
зніжити
зніжувати
знікчемнілий
знікчемніти
знімати
зніматися
зніміти
знімчити
знімчитися
знісок
зніт
знітийник
знітитися
знічев'я
знов
зновити
зновляти
знововірений
знову
знос
зносатіти тію
зносити
зносити 2
зноситися 1
зноситися 2
зносок
зночі
зношати
знудити
знудитися
знудіти
знущання
знущатися
знюхати
знюхатися
зняти
зо
зобати
зобачати
зобачення
зобачити
зобгати
зобгатися
зобідити
зобіжати
зобрати
зоброкувати
зобува
зобувати
зобуватися
зовзиля
зовиця
зовсі
зовсім
зовухна
зов'ялий
зоглядати
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Капарний, -а, -е. Жалкій. Желех.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. І. 317.
Піддашок, -шка, м. Навѣсъ надъ выходной изъ дома дверью, надъ крыльцомъ. Ум. піддашечок. Гол. III. 294. Коли б мені тії малярі, — вималювала б милого собі... вималювала б на піддашечку, щоб дивитися як на пташечку. Мет. 52.
Прийдість, -дости, ж. Будущность, будущее. Менша сестра побила поклони, а вони, старші, зостались у дівках, і на який кінець, і на яку прийдість? Левиц. І. 328.
Спрят, -ту, м. Приборка, уборка. Лихий спрят та й доброго спокусить. Ном. № 9977.
Установити Cм. установляти.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Чвати, чваю, -єш, гл. 1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали. Гол. III. 184. 2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: