Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знегіддя
знегода
знежитися
знезнімки
знелюдіти
знемага
знемаганий
знемагати
знемилити
знемилитися
знемиліти
знемога
знемогати
знемогтися
знемочи
знемощіти
зненавидіти
зненавистити
зненазнімка
зненапа
зненацька
знеобачка
знеохотити
знеохочувати
знесення
знесиліти
знеславити
знеславлювати
знести
знестямка
знетельки
знетушити
знехотя
знехтати
знехтування
знехтувати
знечев'я
зниділий
знидіти
знижати
знижатися
знизати
знизити
знизнути
знизнутися
знизу
знизувати
знийти
зникати
зникнути
знимець
знимка
знирнути
знититися
знишка
знишкнути
знищення
знищити
знищіти
знищувати
знівечити
знівечитися
знігатися
зніжити
зніжувати
знікчемнілий
знікчемніти
знімати
зніматися
зніміти
знімчити
знімчитися
знісок
зніт
знітийник
знітитися
знічев'я
знов
зновити
зновляти
знововірений
знову
знос
зносатіти тію
зносити
зносити 2
зноситися 1
зноситися 2
зносок
зночі
зношати
знудити
знудитися
знудіти
знущання
знущатися
знюхати
знюхатися
зняти
зо
зобати
зобачати
зобачення
зобачити
зобгати
зобгатися
зобідити
зобіжати
зобрати
зоброкувати
зобува
зобувати
зобуватися
зовзиля
зовиця
зовсі
зовсім
зовухна
зов'ялий
зоглядати
Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Брикси (брикс?), ж. Женскій праздникъ 29 іюня. Чуб. ІІІ. 223.
Зади́ханий, -а, -е. Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене. МВ. ІІ. 186.
Натрумник, -ка, м. Покрывало для гроба.
Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283.
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Розсаджувати, -джую, -єш, сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Кв. І. 134. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка! Чуб. V. 647. 2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Як ми тебе (барило) не випємо, — бодай, тебе розсадило. МУЕ. III. 159. Розсадили казан. Харьк. у.
Русь, -си, ж. Русь. Налетіли гуси з Гуси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898.
Скрикувати, -кую, -єш, сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл. 1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N. Ном. № 8412. 2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця. Стор. І. 41.
Упросити, -шу, -сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Рудч. Ск. І. 129. Росердила миленького, та ще не впросила. Мет. 84.
Нас спонсорують: