Важність, -ности, ж.
1) Вѣскость.
2) Важность.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Арена звірем заревла. Ой заревло на порозі телятко. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Море повстало і заревло. . Зашуміла вода й заревла. Заревла страшенна буря. Заревли великі дзвони. І знову ліри заревли. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова.
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
Озимовий, -а, -е. = озимий. Повів женців долом-долиною до теї пшениці до озимової.
Пожалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок.
Пригонич, -ча, м. = пригінчий.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило.
Прорити, -ся. Cм. проривати, -ся.
Пручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Артачиться, упираться, сопротивляться. Ой ну, люлі, не пручайся, коли тобі таке щастя. Лавися перше мов пручалась, а послі мов угамувалась.
Упороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: принести поросята.