Відлеглий, -а, -е. Отстоящій; отдаленный.
Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой.
Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Підо пред. = під. Підо мною татари стояли.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик.
Сувора, -ри, ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори.
Тіль-тіль, нар. Чуть-чуть, едва. Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить. Тіль-тіль що пам'ятаю се.
Хватькома нар. = хватком.