Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звільжити

Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЛЬЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЛЬЖИТИ"
Бростатися, -таюся, -єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки. Шейк.
Брязк, -ку, м. = брязкіт.
Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный. Желех.
Перемервити, -влю, -виш, гл. О соломѣ, снопахъ: перебить, перетерѣть. От снопи були цілі, а ти все перемервив, тепер і одного цілого снопа нема. Анан. у.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Сідало, -ла, с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЛЬЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.