Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звільжити

Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЛЬЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЛЬЖИТИ"
Білоок, -ка, м. Рыба. Abramis Sapa. Вх. Пч. II. 18.
Виповідатися, -даюся, -єшся, сов. в. виповістися, -вімся, -вісися, гл. Отговариваться, отговориться.
Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. І. 10. Cм. вовче лико.
Доя́р, -ра́, м. Доильщикъ овецъ. Херс. г.
Зду́мати, -ся. Cм. здумувати, -ся.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Підрівнювати, -нюю, -єш, сов. в. підрівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Подравнивать, подравнять.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити. Вх. Уг. 261.
Природність, -ности, ж. Естественность. Желех.
Трусь-трусь, меж. для призыва кролика.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЛЬЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.