Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірчувати

Зві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. вверті́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. Котл. Ен. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЧУВАТИ"
Вихор, -хру, м. Вихрь. Крутить, як вихор на дорозі. Ном. № 3427. О, щоб їх вихром винесло. Ном. № 3667.
Гаїр, -ру, м. = татарак. = гав'яр.
Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай! Гол. II. 37.
Наліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. налеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Налетать, налетѣть, прилетать, прилетѣть. Прошу вас, орли, тогді налітати, як я не стану світу Божого видати. Дума про брат. оз. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) Набѣгать, набѣжать, дѣлать, сдѣлать набѣгъ.
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ. Подольск. губ.
Оклонити Cм. оклоняти.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Трясидупа, -пи, ж. пт. Трясогузка, Motacilla. Вх. Пч. II. 12.
Усей, уся, усе, мѣст. = увесь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.