Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка. Мнж. 170.
Вугнотати гл. = гугнявити. Вх. Зн. 8.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Досма́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмали́ти, -лю́, -лиш, гл. = дошмалити.
Посвистати, -щу, -стиш, гл. Посвистать. Виїхав на улицю, посвистав, уже він своєї миленької не застав. Чуб. ІІІ. 219. Коло тебе нагаєчка посвище. Грин. ІІІ. 441. 2) Политься, ударить струей. Так кров і посвистала з руки. Радом. у.
Притупувати, -пую, -єш, гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать. Стор. МПр. 158.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Грин. III. 96. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Ном. № 2696. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Чуб. V. 363. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. Мет. 37. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? Шевч. спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17.ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. Левиц. І. 107.дух. Испускать, испустить духъ, умереть. Ном. № 12838. 2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума. Ном. № 5787. 3) Случать, случить (животныхъ). 4)на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана. АД. І. 210.
Уж, ужа, м. 1) = вуж 1. Приткнув, як ужа вилами. Ном. № 6787. 2) = гуж. Ном. № 12000 (одм.). 3) Орнамента на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. КС. 1891. VI. 379. Ум. ужик. Чуб. І. 312.
Хутро, -ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. Греб. 317.
Шаламок, -мка, м. Еломокъ, еврейская ермолка. Чотирі жиди під одним шаламком. ЕЗ. V. 228.
Нас спонсорують: