Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Безсудно нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.
Бредець, -дця, м. Тотъ, кто бродить или ходить въ бродъ. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102.
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
За́косок, -ску, м. Заливъ рѣки.
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він (М. Вовчок) підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. К. (Хата, XIV). Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати. К. Дз. 16.
Прилагоджувати, -джую, -єш, сов. в. прила́годити, -джу, -диш, гл. Приготовлять, приготовить. Просимо вас на те, що Бог дав та добрі люде прилагодили. Федьк.
Просип, -пу, м. 1) Пробужденіе. 2) без просипу п'є, нема йому просипу. Пьянъ, никогда не приходитъ въ чувство. День и ніч без просипу п'є. Рудч. Ск. II. 21. П'є і п'є, нема йому просипу. Ном. № 11703.
Рахувати, -хую, гл. 1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Грин. III. 396. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Ном. Тернові очка звізди рахують. Чуб. 2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Чуб. II. 22. Тут довго тяжко рахували. Котл. Ен. II. 34. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували. Макс.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Мнж. 19. Качка, та така тиркава та голодна. Мнж. 16. 2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями. Вас. 147.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок! Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: