Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выматываться, вымотаться. 2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить. Св. Л. 262.
Дого́дний, -а, -е. = Догідний.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Лямпарто́вий, -а, -е. Леопардовый. Лямпартові дорогі шкури. К. Хм. 65.
Моги́льний, -а, -е. Курганный.
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Утверджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. утвердитися, -джуся, -дишся, гл. Утверждаться, утвердиться, укрѣпиться. Словом, помислом Господнім небо утвердилось. К. Псал.  
Нас спонсорують: