Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Бияк, -ка, м. = бич 2.
Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном. стр. 293, № 98.
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ. Вас. 196.
Гайдарик, -ка, м. Ум. отъ гайдарь.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила. Рудч. Ск. II. 151. 2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Огорнути Cм. огортати.
Первина, -ни, ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Сим. 216. Се йому не первина. Ном. № 7898. Ум. первинка.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.
Нас спонсорують: