Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Волосник, -ка, м. 1) = волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124.
Голеча, -чі, ж. = голота.
Нава́льність, -ности, ж. 1) Множество, толпа. Торік у Лебедині навальність була москалів. 2) Проливной дождь съ бурей.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював. Г. Барв. 5.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть. 2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Чуб. I. 183. Роспороли їй живота. Рудч. Ск. I. 209.
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Упаковування, -ня, с. Упаковываніе, укладка. Шейк.
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: