Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звоночок

Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНОЧОК"
Зелені́сеньконар. Ум. отъ зелено.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Латинь, -ни, ж. = латина.
Мотиля́к, -ка, м. Мотиль. Вх. Уг. 252.
Нагляді́тися, -жу́ся, -ди́шся, гл. Насмотрѣться. З рук наробитись, з ніг находитись, а з очей наглядітись. Ном. № 4560.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо. Шейк.
Халайстра, -ри, ж. = халастра. Желех.
Чекіт, -кота, м. пт. Lapius excubitor. Вх. Пч. II. 12.
Шишка, -ки, ж. 1) Шишка. Ном. № 2121. 2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки. Чуб. VII. 445. 3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць. Рудч. Ск. І. 149. 4) Крышка курительной трубки. Шух. І. 276. 5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Шух. І. 274. Ум. шишечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОНОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.