Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зводник

Зво́дник, -ка, м. = звідник.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДНИК"
Брехливо нар. Лживо.
Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря. МВ. ІІ. 199.
Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Проволочити, -чу́, -чиш, гл. = проволокти.
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Ремінчик, -ка, м. Ум. отъ ремінь.
Спона, -ни, ж. Застежка, запонка. Ум. спо́нка. Гол. Од. 15. Cм. спінка.
Супшен, -ну, м. Раст. Triticum spelta. Вх. Пч. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.