Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зводник

Зво́дник, -ка, м. = звідник.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДНИК"
Иржавець, -вця, м. = ржавець.
Ільчастий, -а, -е. = лянний. А що нам були скатерті? все ж то нам були ільчасті. Гол. II. 110.
Неприємність, -ности, ж. Непріятность.
Підбороздня, -ні, ж. пт. = веснівка 2. Вх. Пч. II. 8.  
Позаповідати, -даю, -єш, гл. 1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк. 2) = позаказувати. Вх. Уг. 260.
Понадвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).
Порозсідатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсістися, но во множествѣ.
Посинити, -ню́, -ни́ш, гл. Посинить.
Римарівна, -ни, ж. Дочь шорника. Cм. лимарівна.
Скула, -ли, ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Желех. Ум. скулка. ЗЮЗО. I. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.