Герб, -бу, м. Гербъ. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами.
Доко́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. докоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Докатываться, докатиться, прикатываться, прикатиться. Не докотившись, застигали сльози.
Дуганя́р, -ра́, м. Торговець табакомъ.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Марусю, дусю, мийся, чешися. А в Марусі дусі чотирі подусі.
Є́ма, -ми, ж. = яма. Cм. яма 3 и 4.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій.
Перечистка, -ки, ж. Дощечка, которой бьютъ пеньку, очищая отъ кострики.
Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже.
Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати.
2) — край. Родина. Треба ратувать рідний край. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Ум. трутка.