Вилазити 1, -жу, -зиш, гл. Излазить. Скрізь вилазили.
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать.
Відбуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбутися, -будуся, -дешся, гл. Исполняться, исполниться, совершиться, имѣть мѣсто. Весілля відбулося вчора. 2) = збутись. Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання. 3) = відбути. Брехнею не відбудешся.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Летить літо як на крилах. Я дав би дві зіми за одно літо. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. . 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Уживай світа, поки служать літа. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Довелось їй на старости літах збідніти. Меншая сестра літ не доросла. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили.
Надкоро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надкороти́ти, -рочу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз.
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали.
