Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поскорчувати

Поскорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчить. Руни поскорчує та позводить. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСКОРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСКОРЧУВАТИ"
Відкалатати, -таю, -єш, гл. Отзвонить.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Оправа, -ви, ж. 1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Переплета.
Покорити 2, -ся. Cм. покоряти, -ся.
Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Шляхтянка, -ки, ж. Дворянка. Ум. шляхтяночка. Найдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану. Шевч. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСКОРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.