Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поскубтися

Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат. Г.-Арт. (О. 1861. III. 100).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСКУБТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСКУБТИСЯ"
Ватроль, -ля, м. 1) Дубина, ухватъ. Угор. 2) Остолопъ, дубина.
Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Допи́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дописа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив. Мнж. 129.
Жере́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ жерело. 2) Горлышко бутылки. Черниг. у.
Запа́рити, -ся. Cм. запарювати, -ся.
Медве́диця, медве́дник, медвідь и пр. Cм. ведмедиця и пр.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Помолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Помолиться. Встали вони, помолились Богу, і стало світати. Рудч. Ск. І. 120.
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий. Чуб. V. 807.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСКУБТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.