Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ирстенин

Ирстенин, -на, м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТЕНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТЕНИН"
Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.
Їжик, -ка, м. = їжак. Чуб. II. 367.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Нахлипатися, -паюся, -єшся, гл. Наплакаться всхлипывая.
Плахітка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. Сим. 235. 2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі. К. ЦН. 309.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРСТЕНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.