Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ирстенин

Ирстенин, -на, м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТЕНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТЕНИН"
Дворя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дворяк.
Ду́длик, -ка, м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.
Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.
Охорона, -ни, ж. Охрана.
Паскудивий, -а, -е. = паскудний.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.  
Увиляти Cм. увилювати.
Фаркнути, -ну, -неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко. Вх. Лем. 477.
Халасувати, -сую, -єш, гл. 1) = халасати. Желех. 2) Лакомиться. Камен. у.
Шамротіти, -рочу, -тиш, гл. = шамріти. Прилуц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРСТЕНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.