Баби́нка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба 1? Встрѣчено въ слѣд. однокуплетной пѣснѣ: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку.
Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Дармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала.
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Не був злодієм, а злодюжкою був.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Ли́пина, -ни, ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Потрощити на липину.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Накива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Накивать, покивать. Накивав на мене та й пішов. Накивала жінка дякові, щоб прийшов. 2) — на кого. Пригрозить кому. 3) — п'ятами. Удрать, убѣжать. П'ятами накивав, аж залопотіло.
Росквилитися, -люся, -лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Спробувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий.
