Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять.
Зли́дяний, -а, -е. = злиденний 1. Потіш злидяне серденько.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ.
Ласкаво нар. 1) Благосклонно, милостиво, снисходительно. Наш заступнице благий, приникни з неба і споглянь ласкаво з висоти на мене. 2) Кротко, ласково, привѣтливо, любезно. Вислухає тебе ласкаво і нагороду дасть. Спитай мене, молодичко! — озвалась стара бабуся..., поглядаючи на мене ласкаво. Ум. ласкавенько.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Пороскриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Раскрыться (о многихъ). В хаті було душно, діти пороскривалися і лежали роскидавшись.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного.
2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе.
3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками».
Хороше нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Там хороше, де нас нема. Хороше вчили. Ум. хорошенько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько.
Царівний, -ного, м. = царенко.
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче.
