Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повсть

Повсть, -ті и -ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. повсті бити. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВСТЬ"
А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ. Вх. Зн. 8.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк.
Недзька! меж. Крикъ для сзыванія овецъ. Kolb. І. 65.
Нищота, -ти́, ж. Нищета. Лебед. у.
Огорнути Cм. огортати.
Позасувати, -ва́ю, -єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Уїдно́сталь, нар. = В одно́сталь.
Ушковий, -а, -е. Съ ушками (о посудѣ). ушкова діжка. Родъ ушата. Вас. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.