Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поганяйлівський

Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій. Ном. № 11370.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНЯЙЛІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНЯЙЛІВСЬКИЙ"
Зава́жити Cм. заважувати.
Каміння, -ня, с. соб. 1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Єв. Л. III. 8. 2) Жернова.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Набли́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = наближатися.
Невважно нар. Невнимательно.
Пихатий, -а, -е. Спесивый, гордый. МВ. ІІ. 32. В їх пихатому серці нема місця любові ік простим людям. О. 1862. І. 75.
Промінистий, -а, -е. Лучистый; лучезарный.
Путилівка, -ки, ж. Курительная трубка, сдѣланная въ Путиловѣ (въ Буковині). Шух. I. 277.
Слинько, -ка, м. Слюнявый.
Цісарія, -рії, ж. Австрія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАНЯЙЛІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.