Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повчіплюватися

Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЧІПЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЧІПЛЮВАТИСЯ"
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Левиц. І. 166.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш. Левиц. КС. 72.
Кохітник, -ка, м. Раст. Rhododendron ferrugineum. Шух. І. 22.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище! Волч. у.
Пагін, -гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЧІПЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.