Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»!
Дри́ґез, -зу, м. Изгарь табачная, остающаяся въ трубкѣ и которую потомъ кладуть себѣ за нижнюю губу.
Змогтися, -жуся, -жешся, гл. 1) Собраться съ силами. Я тебе доведу, голубко. Зможися, щоб іще гірше тобі не бут. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирь. Ух, і ззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — катав чоловік, маку дам. 2) Устать, утомиться.
Змрік, -ро́ку, м. Сумракъ.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Сей Бондарь знатни́к великий був.
Китвиця, -ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. Cм. кітвиця.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. 2) — на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Хто виноват, а на мені окотилось.
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався?
Тітусенька, тітусечка, -ки, ж. Ум. отъ тітуся.
