Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поганючо

Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНЮЧО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНЮЧО"
Бурачинка, -ки, ж. Родъ кушанья. З листя буракового роб'ять бурачинку. МУЕ. І. 100.
Да́ль, -лі, ж. = Далечиня. Кв. (Желех.).
Забі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Запыхаться отъ бѣганія. Забігався, ледве дише. Харьк.
Зукрасити Cм. зукрашати.
На́кісток, -тка, м. Рыбацк.: перышко въ поплавкѣ.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши. Черниг. у.
Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАНЮЧО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.