Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча, м. Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281.
Катівка, -ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Ном. № 463. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаровъ. Мазепа, 360.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ. Вх. Лем. 427.
Повідколупувати, -пую, -єш, гл. = повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі... і давай шпурлять. Драг. 231.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213. 2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. Н. п.
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ. Шух. І. 106.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.
Тащити, -щу, -щиш, гл. Тащить. Четвер середу нагнав на льоду: як став тащить, аж лід тріщить. Ном. № 536.
Улляти, уллю́, -леш, гл. = улити. Красний, як го з воску улляв. Ном. № 13146.
Черпітиха, -хи, ж. = черпіта. Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: