Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Верев'яний, -а, -е. Веревочный. Слов. Д. Эварн.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Легко нар. Легко, легковѣсно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Ном. № 1691. Біда здибає легко, а трудно її збутися. Ном. № 2171. Легко йому лежати, пером землю держати. (Пожеланіе покойнику). Ном. № 356. Легко йому дихать! (Благожеланіе). Ном. № 4552. Щоб тобі так легко дихать! (Проклятіе). Ср. ст. ле́гше и ле́кше. Ум. леге́нько, леге́сенько. Піди собі тихенько і легенько з хати. Чуб. І. 135. Нехай тобі зозуленька, мені соловейко, нехай тобі там легенько, де моє серденько. Чуб. V. 73. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Ном. № 11609. За помилки Зося легесенько скубла його за вухо. Левиц. І. 338. Ой як легесенько перстнику да котитися, а ще й легше, легше молодому та женитися. Чуб. III. 142.
Перемучитися, -чуся, -чишся, гл. Перемучиться. Перемучились ми до вечора. МВ. І. 70.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37.
Поспит, -ту, м. 1) Спросъ. Без поспиту, що хочеш, те і рвеш. КС. 1882. XI. 399. 2) Проба, опытъ. Нащо нам той Дін? Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, пора своїм кошем осістись. Г. Барв. 181.
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру. Вх. Зн. 58.
Сьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200.
Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. ЗЮЗО. I. 134. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче. Щог. В. 76.
Нас спонсорують: