Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Відмінність, -ности, ж. Отличіе отъ чего.
Відмолодикувати, -кую, -єш, гл. Прожить молодые годы.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Придержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. придержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця. О. 1862. V. Кух. 38. 2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Ростоплювати, -люю, -єш, гл. = ростопляти. Царенко поналивав у казани води і ростоплює. Рудч. Ск. І. 124.
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Рудч. Ск. І. 172. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. К. Псал. 123. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. Могил. у. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. Стор. МПр. 65, 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. Ком. І. 11. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. Котл. Ен. І. 11. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. Грин. І. 53. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. Ном. № 885. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. К. Псал. 219. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. Лебед. у. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Черк. у. Дорожня тягне до нашої волости. Н. Вол. у. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. Чуб. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає. Гол. IV. 22.
Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Шматина, -ни, ж. 1) Кусокъ. Таращ. у. 2) = шмата. Ум. шматинка. Зав'язав той кавалочок у шматинку. ЕЗ. V. 216.
Щерба, -би, ж. Наваръ изъ чего-либо; уха. Щерби багато, а галушок трохи. Ном. № 7559. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами. Мкр. Г. 4.
Нас спонсорують: