Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара
параван
парадний
парадник
парадниця
параліж
парасоль
парастас
паратарь
парахвія
парахвіяльний
парахвіянин
парахвіянка
парашка
паренати
паренина
паренити
парениця
паренування
парень
парило
парина
паристий
парити
паритися
парібщиня
парій
парка
паркан
паркання
паркановий
парко
паркотати
паркотливець
паркотливий
парло
парний
парник
парнище
парно
парня
парняга
паробкувати
паровий
паровик
паровина
паровина 2
паровиця
парогач
пароїк
паронька
парос
парост
пароститися
паросток
парость
парох
парочка
парсона
парсуна
парта
партал
партач
партачити
партес
партесний
партика
партиця
партолити
парторити
парть
парубець
парубецький
парубій
парубіка
парубків
парубкування
парубкувати
парубок
парубота
парубоцтво
парубоцький
парубочок
парубча
парубчак
парубченя
парубчина
парубчиско
парубчук
паруб'я
паруб'ячий
парування
парувати
паруватися
парус
паруха
парх
пархатий
пархач
парцьошка
парча
парчевий
паршивий
парші
пас
пасаман
пасемистий
пасемко
пасемник
пасерб
пасербик
пасербиня
пасербиця
пасердя
пасина
пасинкувальниця
пасинкувати
пасиння
пасинок
пасистий
Бганка, -ки, ж. Складка. Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились. Пирят. у.
Дев'ятьде́сять, -тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? Св. П. Перша кн. Мус. XVII. 17. І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана. Ibid. V. 9.
Жемчу́жний, -а, -е. Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. Чуб. ІІІ. 125.
Запоросі́ти, -сі́ю, -єш, гл. О свиньѣ: забеременѣть. Тричи инча свиня на рік запоросіє. Черниг. у.
Змогтися, -жуся, -жешся, гл. 1) Собраться съ силами. Я тебе доведу, голубко. Зможися, щоб іще гірше тобі не бут. МВ. (О. 1862. III. 43). Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирь. Ном. № 12026. Ух, і ззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — катав чоловік, маку дам. Ном. № 4841. 2) Устать, утомиться.
Лантуховатий, -а, -е. Мѣшковатый, неповоротливый. Ото ще Андрій лантуховатий! Черк. у.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Ремст, -ту, м. Неудовольствіе, претензія. Він на мене ремст має. На нас і на тіх людей мав він великий ремст. Васильк. у.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти. Угор.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею. К. МХ. 33.
Нас спонсорують: