Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилип
прилипати
прилипчик
прилити
приличкувати
приліг
прилізти
приліпити
приліплювати
приліплюватися
приліс
прилітити
прилітувати
прилічити
прилічувати
прилогом
приложити
приложитися
прилокшити
прилолокати
приломитися
приломок
прилопотіти
прилука
прилучати
прилучатися
прилюбити
прилюбляти
прилюблятися
прилюбований
прилюдне
прилюдний
прилюдність
прилюдно
прилютувати
прилягати
приляпати
примазати
примазування
примазувати
примазуватися
примайструвати
прималий
примальовувати
примана
примандрувати
приманити
приманювати
примастити
примастка
приматкобожитися
примащувати
примедикувати
примежовувати
применований
применчати
применшати
применшувати
примережити
примережувати
примерзати
примеркання
примеркати
примеркатися
примерки
примерлий
примести
примилитися
примилувати
примилятися
приминати
примир
примирити
примирок
примиряти
примирятися
примислити
примівка
примівник
примінитися
примінятися
примір
примірити
примірник
приміряти
примірятися
примісити
примістка
приміта
примітати
примітатися
приміти
примітити
примітка
примітливий
примітний
примічати
примішати
примішувати
примішуватися
примкнути
примножати
примножатися
примножувати
примножуватися
примова
примовити
примовка
примовля
примовляння
примовляти
примовлятися
примовчати
примогоричити
примогти
примогтися
примокати
примолотити
примолочувати
приморгнути
Виловити Cм. виловлювати.
Висапатися, -паюся, -єшся, гл. Отдышаться.
Капраль, -ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Гол. Ум. капралик. Чого би ми, капралики, від вас утікали? Гол.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Наштирити, -рю, -риш, гл. 1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у. 2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
Переставати, -таю́, -єш, сов. в. перестати, -стану, -неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Чуб. Перестала дівчинонька вірненько любити. Мет.у чому. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. АД. II. 21.чого. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? МВ. 1862. ІІІ. 64). 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати. Брацл. у.
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница. Лохв. у.
Нас спонсорують: