Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поброїти
побруднити
побрудніти
побрукатися
побрязкати
побрязкач
побрязкувати
побрязчати
побубнявіти
побубоніти
побувати
побуджати
побудувати
побужати
побурити
побурлакувати
побурмиструвати
побурчати
побусурманити
побусурманитися
побусурменити
побусурменитися
побут
побути
побутніти
побучавіти
побуяти
поваб
поваба
повабити
повабитися
повага
повагом
поважати
поважатися
поваження
поважити
поважитися
поважко
поважливий
поважний
поважність
поважно
поважчати
повала
повалець
повалина
повалити
повалитися
повалувати
поваляти
повалятися
повандрувати
повапити
поварець
поварити
поваритися
поварка
повартувати
поварувати
поваруватися
повбезпечувати
повбивати
повбиватися
повбирати
повбігати
повбірати
повбіратися
повбовтуватися
повбожати
повбувати
повбуватися
повбуджати
поввіходити
повводити
поввозити
повволікати
повгадувати
повгинати
повгинатися
повгнічувати
повгноювати
повгодовувати
повгодовуватися
повгонити
повгрузати
повдаватися
повдавлювати
повдовбувати
повдовіти
повдовольняти
повдовольнятися
повдягати
повдягатися
поведенція
поведінка
поведія
повезти
повелачка
повеликий
повеличити
повелівати
повелівати 2
повеління
повен
повередити
повередитися
повередувати
повересілє
повересло
поверещати
повернути
повертання
повертати
повертатися
повертіти
повертітися
повертом
поверх
поверх 2
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Кравець, -вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. К. ЧР. 12. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Мет. Ум. кравчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики. Чуб. III. 387.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. ХП. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. І. 21.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Стрілиця, -ці, ж. 1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці. АД. І. 149. 2) Сапожная колодка (ступня). Сумск. у. Вас. 161. 3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було. Канев. у. 4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ. Пирят. у. 5) Раст. Saggitaria saggitaefolia L. ЗЮЗО. I. 134.
Хряснутися, -нуся, -нешся, гл. = хряпнутися.
Чмовхачка, -ки, ж. = чмовхальниця.
Швирдиць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.
Нас спонсорують: