Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понадбовувати
понадвереджуватися
понадвисати
понадгороджувати
понадгрібати
понадимати
понадиматися
понадирати
понадити
понадитися
понадівати
понаділяти
понадкидати
понадкладати
понадколупувати
понадколювати
понадкорочувати
понадкошувати
понадкраювати
понадкроювати
понадкусювати
понадламувати
понадломлювати
понадмолочувати
понаднизувати
понадоювати
понадпивати
понадпилювати
понадписувати
понадривати
понадрізувати
понадрубувати
понадруковувати
понадряпувати
понадсаджувати
понадсипати
понадсихати
понадсікати
понадсмикувати
понадсмоктувати
понадточувати
понадувати
понадуватися
понадумуватися
понадходити
понадщерблювати
понажений
поназбігатися
поназбірувати
поназдивитися
поназдирати
поназдоганяти
поназивати
поназлітуватися
поназнавати
поназначати
понаїдатися
понаїжджати
понаїздити
понайбільше
понаймати
понайматися
понаказувати
понакапощувати
понакарбовувати
понакидати
понакипати
понакладати
понакликати
понакльовуватися
понаковувати
понаколочувати
понаколювати
понакопувати
понакочувати
понакошувати
понакрадати
понакрадатися
понакривати
понакриватися
понакришувати
понакручувати
понакупляти
понакуповувати
понакурювати
поналагоджувати
поналамувати
поналатувати
поналаштовувати
поналежуватися
поналивати
поналигувати
поналітати
поналічувати
поналовлювати
поналузувати
поналуплювати
поналускувати
поналягати
поналякувати
поналяпувати
поналяскувати
понамазувати
понамайстровувати
понамальовувати
понамантачувати
понаманювати
понамацувати
понамащувати
понамережувати
понамерзати
понамерзатися
понамилювати
понаминати
понамінювати
понамішувати
понамножувати
понамножуватися
понамовляти
понамокати
Бідкання, -ня, с. 1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. К. Псал. 69. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде. Чуб. II. 398. 2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Левиц. І. 179. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози? Мир. Пов. І. 123.
Бойчак, -ка, м. ? Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. Грин. ІІІ. 54.
Бродити, -джу, -диш, гл. 1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Чуб. V. 1052. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить. Чуб. ІІІ. 179. 2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Мил. 21. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав. Ном. № 1648. 3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить. Ном. № 1670.
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. Ном. № 11104. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся. Ном. № 5249.
Муса́к, -ка́, м. Кусокъ выточенной стали, которымъ косецъ выравниваетъ остріе косы. Шух. І. 169.
Незмислений, -а, -е. Безсмысленный. Мали вони нас за скот незмислений. К. ЧР. 196.
Хисткий, -а, -е. 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Грин. ІІІ. 496. Вже ступила на хистку кладку. Левиц. І. 172. Хисткий місточок. Левиц. І. 437. 2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка. Г. Барв. 5. 3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. К. ЧР. 163. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина. МВ. І. 4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Канев. у. Та скора ж, та хистка, як та ластівка! Г. Барв. 103.
Цицька, -ки, ж. Женская грудь. Відпала му від рота цицька. Там йому жаба й цицьки дасть. Тамъ ему и смерть. Ном. № 4322. Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. Рудч. Ск. II. 19. Ум. цицечка. АД. І. 149.
Нас спонсорують: