Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазкатися
помазок
помазувати
помазуватися
помазуха
помазчити
помайнувати
помайструвати
помаленьку
помали
помалий
помалити
помалу
помалювати
помалюсіньку
помамляти
помана
помандрувати
поманеньку
поманжати
поманити
поманіжити
поманіжитися
поманливий
помантачити
поманюньку
поманячити
помарити
помарнити
помарнілий
помарніти
помарнотравити
помарнотратити
помарнувати
помаршалкувати
помаслувати
помастити
поматися
поматіркувати
помахати
помахнути
помахувати
помацати
помацатися
помацки
помацуватися
помаширувати
помаяти
помаячити
помеж
помеже
помеженник
помеженно
помежно
помежувати
помекати
помело
поменити
поменитися
поменувати
поменчати
поменшання
поменшати
поменшати 2
поменшатися
поменятися
помер
померанець
помережати
померзенитися
померзитися
померзлий
померзнути
померзти
померки
померклий
померлий
помертвіти
померти
помертися
померхти
помершленник
помести
помет
пометати
пометушитися
помивати
помиї
помийний
помийник
помийниця
помикати
помикати 2
помилепшо
помилитися
помилка
помилування 2
помилувати 2
помилуватися
помильне
помиляти
помилятися
помимрити
помин
поминальний
поминальник
поминальниця
поминати I
поминати II
поминатися
поминки
поминутися
помирити
помиритися
помирна
помирувити
помиршавіти
помисел
помислити
помити
Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. Посл. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. Ном. № 3610. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Н. п. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Н. п. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. Павлогр. у. ( Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. Гол. І. 19. При боці шабля у Дамашку бита. Федьк. І. 132. Без битої голої копійка. Котл. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174., Ум. битенький. Чуб. V. 943.
Відсоборувати, -рую, -єш, гл. Совершить надъ кѣмъ таинство елеосвященія. Одсоборував (хвору).... Михаїл. Сим. 237.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Ґуцьо́к, -цька́, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав ґуцки. Гн. II. 184.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Ласо нар. 1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ном. № 12234. Ласо їсть, на м'якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Кв. II. 325. Ви ласіш їсте, ніж ми. Харьк. 2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Гліб. Ум. ласенько.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Пообгороджувати, -джую, -єш, гл. Обгородить (во множествѣ). Г. Барв. 190.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Поточити, -чу́, -чиш, гл. Источить, изгрызть. Стор. МПр. 62. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
Нас спонсорують: