Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безкебетний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
В'язання, -ня, с. Связываніе.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ. Аф. 356.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ковер, -вра, м. 1) Коверъ. Вас. 171. Од свата до свати доріжка услата шитими коврами. МУЕ. III. 102. 2) Одѣяло. Мил. 162. Ум. кове́рець. На віз посадила та коверцем заслала. МУЕ. III. 159. Ночувало, моя матінко, під коверцем. Мил. 162.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).
Розриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розірватися, -вуся, -вешся, гл. Разрываться, разорваться. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11205. Серце моє розривається, дивлячись на вас. Кв. І. 88. Ой нехай плаче, розірветься, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 780.
Трапаш, -ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами. Шух. І. 81.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98.