Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Блішити, -шу, -шиш, гл. = бліхувати 1. Вх. Лем. 392.
Грошови́й, -а́, -е́. Денежный. Грошові податки. Грошове́ ві́йсько. Наемное войско. Грошови́й коза́к. Наемный козакъ (для войны). К. ДН. 226. Ходив війною з козацтвом грошовим. К. МБ. II. 121.
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Пожбурити, -рю, -риш, гл. = пошпурити. Желех.
Скиксувати, -су́ю, -єш, гл. Ошибиться, осѣчься. Скиксуєш раз, тоді прощай. Котл. Ен. V. 40.
Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну. Св. Л. 23.