Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бомба, -би, ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Дѣтск. церковь. Вх. Лем. 393.
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Габа, би, ж. 1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. АД. І. 208. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою. Шевч. 640. 2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. МВ. ІІ. 77. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда. О. 1862. VIII. 32.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Оцет, о́цту, м. Уксусъ. (Канев. у.). Несе щуку-рибу з оцтом. КС. 1882. V. 362. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Єв. Л. XXIII. 36. Піднести з оцтом фиги. Котл. Ен. III. 17.
Помалу нар. 1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Чуб. III. 34. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай. ЗОЮР. II. 21. 3) Медленно, не спѣша. Ой ходімо, пане-брате, на той кут помалу. Чуб. V. 256. Ні, каже, не біг, — я помалу йшов. Рудч. Ск. II. 182. Ум. помаленьку, помалесеньку, поманесеньку.
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.  
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. І. 94.
Справність, -ности, ж. Исправность.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади. Гн. І. 6.