Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вичитаний, -а, -е. Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзарь», та вже дуже вичитаний. О. 1861. VII. 6.
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону. Харьк. г.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Крутанина, -ни, ж. 1) Суетня, хлопоты. Там така крутанина, що ну: все тілько там підмети, там застели та принеси. Брацл. у. 2) Путаница.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Осіянський, -а, -е. Испорч. сіонський. На Осіянській горі. Мнж. 152. матка осіянська, — въ заговорахъ названіе матки у пчелъ. Мнж. 152.
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає. АД. II. 22.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. Чуб. VI. 304, 404. 2) Площадь. Грин. II. 75.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули. Гн. II. 27.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.