Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гайдей, -дея, м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. Cм. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.
Кодло, -ла, с. 1) Родъ, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202. 2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче! Єв. Л. III. 7.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Павичка, -ки, ж. Самка павлина. Cм. пава. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти. Гал.
Страждування, -ня, с. = страждання.  
Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Суремка, -ки, ж. Ум. отъ сурма.  
Украсити, -ся. Cм. украшати, -ся.