Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Лигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлебнуть, глотнуть большимъ глоткомъ. 2) Поспѣшно убѣжать. Мнж. 184.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Повеселити, -лю́, -лиш, гл. Порадовать. Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем. Кв.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Розчесати, -ся. Cм. розчісувати, -ся.