Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Актьо́р, -ра, м. Актеръ. Ввійшов Яким зовсім так, як от виступають актори на сцену з-за декорацій. Левиц. І. 478. Один актьор грав дуже погано... в партері почали сміятись. Левиц. Пов. 139.
Гадя, -дяти, с. 1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк. 2) гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» МВ. ІІ. 181. 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. Кв.
Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Роскопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. роскопатися, -паюся, -єшся, гл. Раскапываться, раскопаться, разрываться, разрыться. Та гора роскопується, Дніпр туди йде. Рудч. Ск. I. 146.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Ном. № 622. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. Шевч. 504. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. МВ. ІІ. 8. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. Макс. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить. Макс.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.