Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відразу нар. Сразу, вдругъ.
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. Гол. І. 222. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Млак. 105. Камінь буде дудніти. Гол.
Ліпи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Левиц. І. 447. Не святі горшки ліплять. Ном. № 6054. 2)харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харьки-макогоники, поки хто не скаже годі. Подольск. г.
Мохна́ток, -тка, м. — біла́вий. Раст. Lurula alba. Шух. І. 20.
Нетварь, -рі, ж. = некваря. Вх. Зн. 32.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Урочисто нар. Торжественно.
Черствіти, -вію, -єш, гл. Черствѣть. Хліб черствіє. Дещо.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.