Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Н. п. З лоба очі висмикати. АД.
Закрі́па, -пи, ж. Скрѣпа. Указ за скріпою Гурчева.
Отуманити, -ню, -ниш, гл. Обмануть, одурачить.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Приколоти Cм. приколювати.
Ровень, -вня, м. 1) Пара, равный. Нашим дівкам ровень. Гол. IV. 435. 2) = ровінь. Вх. Лем. 461.
Судовий, -а, -е. 1) Судовой, судный. Найважніше діло віра у правду судову. О. 1862. IX. 125. 2) Судейскій. А тут приходять якісь судові два панки. МВ. ІІ. 38.
Трав'яник, -ка́, м. 1) Раст. Hemerocallis graminea Andr. Шейк. Анн. 115. 2) Рыба бычокъ, Gobius ophiocephalus Pall.