Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бурак, -ка, м. и пр. Cм. буряк и пр.
Знизнутися, -зну́ся, -не́шся, гл.плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов. Н. Вол. у.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка. Кв.
Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Митрополи́т, -та, м. Митрополитъ. Може буде їхать котрий архиєрей або митрополит? Левиц. І.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась. Левиц. І. 334.
Петечина, -ни, ж. = петек. (Cм. петак). Будут гості в кармазині, а ти в лихій петечині. Гол. II. 576.
Плавня, -ні, ж. Пойма, тростниковыя и камышевыя заросли, частью постоянно затопленныя, частью затопляемыя только весною во время половодья, перемѣшанные съ заливными сѣнокосами. Вас. 206. КС. 1883. І. 43. Поп. 256.
Схибити, -блю, -биш, гл. 1) Уклониться въ сторону, пошатнуться. 2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Стор. МПр. 131. Раз на вовна хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. 3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід. Брацл. у.
Шумкий, -а, -е. Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас. К. ПС. 117.