Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гайтів, -това, м. 1) Полевой сторожъ. Желех. 2) = гайник. Вх. Лем. 401.
Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Левиц. І. (Правда, 1868, 496). Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. Чуб. V. 104. 2) Смѣна.
З'юртуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = загартуватися. На дворі з'юртувались і на щось дивились, до сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають, Харитину, всю беседу й молодих лякають. Мкр. Н. 26.
Нао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наора́ти, -орю, -реш, гл. Вспахивать, вспахать. Наори мілко та посій рідко, то і вродить дідько. Ном. № 7170.
Невже нар. Неужели.
Родини, -дин, ж. мн. 1) Рожаніе, роды. 2) Празднество по случаю родин. Мил. 21. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21. Ум. роди́нки. Ном. № 9499.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.