Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1088.
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі? Ном. № 10387.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл.на що. Льститься на что, жадничать.
За́сув, -ва, м. 1) = засов. Ном. № 503. 2) Часть лавча́стого замка́. Cм. лавчастий. Шух. I. 93. 3) Часть отримача. Шух. І. 249.
Навпросте́ць нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. № 94. Навпростець тілько ворони літають. Посл. Хиба він знає, куди до раю навпростець? Св. Л. 57.
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця. 2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Умиваний, -а, -е. Умытый. Наша Галя як краля, — та душа не вмивана. Ном.