Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око. К. Псал. 66.
Кахель, -хля, м. = кахля. Вас. 182.
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. Огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Гориш тим пекельним вогнем. Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. Грин. І. 288.
Попихач, -ча, м. Человѣкъ, которымъ каждый помыкаетъ. Св. Л. 135. Ном. № 10688. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата; нікого нема! попихач жидівський, виріс у порогу. Шевч. 133. Ми, бач, теперечки тільки жіночі попихачі. Стор. МПр. 157.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав. Федьк. І. 98.
Шушун, -на, м. = шошон. КС. 1893. V. 283.