Бебряний, -а, -е. Бобровый. Рукав бебряний омочу в ріці Каялі. (Подражаніе подлиннику Слов. о Полк. Игор., гдѣ стоитъ: «омочу бебрянъ рукавъ въ Каялѣ рѣцѣ»).
Бовдур, -ра, м.
1) Дымовая труба. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Темним стовбом дим пішов з його бовдура.
2) Густой клубъ дыма, густая туча.
3) Шесть, жердь у рыболововъ.
4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Глумування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшки.
Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Ніччу нар. Ночью.
Понакликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо?
Поодт.. Cм. повідт..
Стидкий, -а, -е. Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася.
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ.