Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понамолочувати
понамордовуватися
понамочувати
понамощувати
понамулювати
понамуровувати
понамучувати
понанизувати
понаносити
понаорювати
понапаковувати
понапалювати
понапасати
понапаскуджувати
понапетльовувати
понапечатувати
понапиватися
понапинати
понапинатися
понаписувати
понапікати
понапікувати
понаплакуватися
понапліскувати
понаплітати
понаплоджувати
понаплоджуватися
понаплутувати
понапльовувати
понаповиювати
понаповняти
понапоганювати
понаполіскувати
понапорошувати
понапорювати
понаправляти
понапрацьовуватися
понапридбовувати
понапрохувати
понапружуватися
понапрядати
понапувати
понапуватися
понапускати
понапухати
понараджувати
понаралювати
понараховувати
понараювати
понаривати
понариґовувати
понарізувати
понарікати
понароблювати
понаробляти
понароджувати
понароджуватися
понаростати
понаряджати
понаряджувати
понасаджувати
понасалювати
понаселяти
понасипати
понасипатися
понасівати
понасікати
понасіювати
понаскакувати
понасквернювати
понаскіпувати
понаслухуватися
понасмажувати
понасмальцьовувати
понасмерджувати
понасміттювати
понасмічувати
понасмолювати
понасовувати
понасовуватися
понасолоджувати
понасолювати
понаставати
понаставляти
понасталювати
понастановлювати
понастановляти
понастачати
понастобурчувати
понастовбурчувати
понасторочувати
понасторошувати
понасторошуватися
понастромлювати
понастромлюватися
понастроювати
понасувати
понасуватися
понасуплювати
понасуплюватися
понасушувати
понатаганювати
понатворювати
понатикати
понатирати
понатиратися
понатискати
понатискатися
понатискувати
понатісувати
понатовкувати
понатомлювати
понатомлюватися
понатоплювати
понатоплюватися
понатоптувати
понаторочувати
понаточувати
понатрощувати
понатруджувати
Бирва, -ви, ж. = брова. Желех.
Жа́дно нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза. Шевч. 178.
Заваготі́ти, -ті́ю, -єш, гл. = завагітніти. Мнж. 37, 25.
Знакімець, -мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).  
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне». Г. Барв. 477.
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності. Г. Барв. 328.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади. Гн. І. 6.
Тямки Въ выраженіяхъ: у тямки бути, датися кому. Помниться кѣмъ, врѣзаться кому въ память. Довго буде вам в тямки. Котл. Ен. не в тямки. Не въ домекъ, трудно понять. Це така хитра річ, що мені не в тямки. у тямки брати. Понимать, разбирать, сознавать. Його питають про одно, а він каже друге. Видно він і сам не брав у тямки, через те й ні в які розмови з людьми не зривався. Г. Барв. 306.
Ціркати, -каю, -єш, гл. = цірчати. Вх. Уг. 274.
Нас спонсорують: