Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий
пахнячка
пахолик
пахолок 1
пахолок 2
пахольський
пахоля
пахощі
пахтіти
пахторити
пахучий
пахучість
пахущий
пахущик
пацати
пацик
пацикілок
пацитися
пацірки
пацірник
пацний
пацурник
паць!
пацьор
пацьорки
пацю!
пацюк
пацюрки
пацючий
паця
паця 2
пацятник
пачервоточина
пачесовачка
пачіски
пачісувати
пачка
пачкарь
пачкарювати
пачковоз
пачоси
пачосній
паша
пашенний
пашина
пашистий
пашіти
пашка
пашкет
пашний
пашнина
пашнистий
пашниця
пашня
пашок
паштригувати
паща
пащека
пащикування
пащикувати
пащикуватий
пащикуха
паювання
паювати
паюха
певен
певне
певний
певнити
певність
певно
певнота
певняк
пейс
пейсатий
пейстрий
пейстрина
пек
пекарити
пекарівна
пекарка
пекарня
пекарський
пекарчук
пекарь
пекарювати
пекати
пекатися
пекельний
пекельник
пекло
пеклування
пеклуватий
пеклуватися
пекти
пектися
пекучий
пелевень
пелевник
пелевня
пелена
пеленувати
пелех
пелеханка
пелеханя
пелехати
пелехатий
пелінка
пелька
пелюстка
пелюха
пелюшечка
пелюшка
пенарство
пендюр
пензель
пензльований
пенний
пень
пеньковий
Ачу́, меж. = Ацю.
Вимуштрувати, -рую, -єш, гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ. 2) Дисциплинировать.
Драпі́ка, -ки, об. = дряпіка. О. 1861. XI. 28.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Зади́ханий, -а, -е. Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене. МВ. ІІ. 186.
На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Проторгувати, -гую, -єш, гл. 1) Проторговать. Проторгував аж три годи. Харьк. у. 2) Потерять, торгуясь. Кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по гадяцьких пунктах торгуватись. Коли б свого не проторгував. К. ЧР. 319.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл. 1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Рудч. Ск. І. 91. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась. Ном. № 261. 2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Мил. 88. Вас. 155. Туди парубки збірались, по золотому складались. Чуб. III. 150. 3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Рудч. Ск. II. 144. Склався і поїхав. Рудч. Ск. II. 198. 4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. Левиц. І. 235. З яках частин вода складається. Дещо. 5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся. Ном. № 64. 6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Рудч. Ск. II. 128. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Стор. МПр. 166. Бійка з иншими хлопцями складеться. Г. Барв. 447. Регіт такий складається. Г. Барв. 440.
Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Рудч. Ск. І. 207. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин. АД. І. 50.
Нас спонсорують: