Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий
пахнячка
пахолик
пахолок 1
пахолок 2
пахольський
пахоля
пахощі
пахтіти
пахторити
пахучий
пахучість
пахущий
пахущик
пацати
пацик
пацикілок
пацитися
пацірки
пацірник
пацний
пацурник
паць!
пацьор
пацьорки
пацю!
пацюк
пацюрки
пацючий
паця
паця 2
пацятник
пачервоточина
пачесовачка
пачіски
пачісувати
пачка
пачкарь
пачкарювати
пачковоз
пачоси
пачосній
паша
пашенний
пашина
пашистий
пашіти
пашка
пашкет
пашний
пашнина
пашнистий
пашниця
пашня
пашок
паштригувати
паща
пащека
пащикування
пащикувати
пащикуватий
пащикуха
паювання
паювати
паюха
певен
певне
певний
певнити
певність
певно
певнота
певняк
пейс
пейсатий
пейстрий
пейстрина
пек
пекарити
пекарівна
пекарка
пекарня
пекарський
пекарчук
пекарь
пекарювати
пекати
пекатися
пекельний
пекельник
пекло
пеклування
пеклуватий
пеклуватися
пекти
пектися
пекучий
пелевень
пелевник
пелевня
пелена
пеленувати
пелех
пелеханка
пелеханя
пелехати
пелехатий
пелінка
пелька
пелюстка
пелюха
пелюшечка
пелюшка
пенарство
пендюр
пензель
пензльований
пенний
пень
пеньковий
Биндочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бинда. 2) Косоплетка. Гол. Од. 50.
Бодяк, -ка, м. Раст.: а) = будяк. Бодяки замісь ячменю родять. К. Іов. 69. 2) Onoporda acanthium. Шух. І. 21. Ум. бодячок.
Жаль II нар. Жаль, жалко. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Ном. № 4716. Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем. Чуб. ІІІ. 289. Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.
За́здрівий, -а, -е. = заздрісний. Заздрівому боком вилізе. Ном. 4821.
Зазмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Вступить въ споръ, заспорить. Зазмагалися за той город, та й сваряться, та й позиваються й досі.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Приносити, -шу, -сиш, сов. в. принести, -несу, -сеш, гл. Приносить; принесть. А я меду принесу на закуску. Рудч. Ск. І. 24. Принеси мій голосочок милої до хати. Мет. 11. Відкіля се тебе принесло? Откуда ты явился? І принесло його! И нужно было явиться! Дівчинонько, приніс тебе дідько. Мет. 28.
Присиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приси́лити, -лю, -лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Гол. І. 163. Я присилив кониченька до дубонька зеленого. Гол. І. 22.
П'ялило. Cм. П'яло.
Спустошалий, -а, -е. = спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли. К. (О. 1861. II. 233).
Нас спонсорують: