Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий
пахнячка
пахолик
пахолок 1
пахолок 2
пахольський
пахоля
пахощі
пахтіти
пахторити
пахучий
пахучість
пахущий
пахущик
пацати
пацик
пацикілок
пацитися
пацірки
пацірник
пацний
пацурник
паць!
пацьор
пацьорки
пацю!
пацюк
пацюрки
пацючий
паця
паця 2
пацятник
пачервоточина
пачесовачка
пачіски
пачісувати
пачка
пачкарь
пачкарювати
пачковоз
пачоси
пачосній
паша
пашенний
пашина
пашистий
пашіти
пашка
пашкет
пашний
пашнина
пашнистий
пашниця
пашня
пашок
паштригувати
паща
пащека
пащикування
пащикувати
пащикуватий
пащикуха
паювання
паювати
паюха
певен
певне
певний
певнити
певність
певно
певнота
певняк
пейс
пейсатий
пейстрий
пейстрина
пек
пекарити
пекарівна
пекарка
пекарня
пекарський
пекарчук
пекарь
пекарювати
пекати
пекатися
пекельний
пекельник
пекло
пеклування
пеклуватий
пеклуватися
пекти
пектися
пекучий
пелевень
пелевник
пелевня
пелена
пеленувати
пелех
пелеханка
пелеханя
пелехати
пелехатий
пелінка
пелька
пелюстка
пелюха
пелюшечка
пелюшка
пенарство
пендюр
пензель
пензльований
пенний
пень
пеньковий
Жас, -су, м. = жах. Желех.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Один, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. Ном. № 12. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Стор. МПр. 57. Питали один в одного. Єв. Мр. І. 27. Пастухи казали один до 'одного. Єв. Л. II. 15. один по одному. Одинъ за другимъ. ЗОЮР. І. 6. Один по одному лист у гаї осипається. Дещо. Один по одному спішать. Щог. В. 134. одним один. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. Кв. одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Грин. І. 285. Я її пужалном лущу в одно. Щог. В. 71. все одно. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. Рудч. Ск. не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. Кв. одного разу. Однажды. одного ранку, вечора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 4., Ум. одне́нький. Вона у мене одненька. Лохв. у.
Перекрій, -ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. Желех. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Чуб. III. 125. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій. Млак. 101.
Розмова, -ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Ном. № 11384. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Мет. 11. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Грин. ІІІ. 174. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Чуб. V. 267. Ум. розмо́вонька, розмо́вочка. Мет. 217. Грин. ІІІ. 271.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
Установа, -ви, ж. 1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа. Федьк. 2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови. К. Псал. 38. 3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти.... Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати. Вх. Зн. 82.  
Нас спонсорують: