Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пахнучий
пахнячка
пахолик
пахолок 1
пахолок 2
пахольський
пахоля
пахощі
пахтіти
пахторити
пахучий
пахучість
пахущий
пахущик
пацати
пацик
пацикілок
пацитися
пацірки
пацірник
пацний
пацурник
паць!
пацьор
пацьорки
пацю!
пацюк
пацюрки
пацючий
паця
паця 2
пацятник
пачервоточина
пачесовачка
пачіски
пачісувати
пачка
пачкарь
пачкарювати
пачковоз
пачоси
пачосній
паша
пашенний
пашина
пашистий
пашіти
пашка
пашкет
пашний
пашнина
пашнистий
пашниця
пашня
пашок
паштригувати
паща
пащека
пащикування
пащикувати
пащикуватий
пащикуха
паювання
паювати
паюха
певен
певне
певний
певнити
певність
певно
певнота
певняк
пейс
пейсатий
пейстрий
пейстрина
пек
пекарити
пекарівна
пекарка
пекарня
пекарський
пекарчук
пекарь
пекарювати
пекати
пекатися
пекельний
пекельник
пекло
пеклування
пеклуватий
пеклуватися
пекти
пектися
пекучий
пелевень
пелевник
пелевня
пелена
пеленувати
пелех
пелеханка
пелеханя
пелехати
пелехатий
пелінка
пелька
пелюстка
пелюха
пелюшечка
пелюшка
пенарство
пендюр
пензель
пензльований
пенний
пень
пеньковий
Болгарщина, -ни, ж. Болгарія. Желех.
Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76.
Єрети́́чий, -а, -е. Еретическій. Бранное слово. Єретичий син, єретича дочка. Чуб. V. 1052. Єретичі черкеси. О. 1861. XI. Кух. 9.
Зави́дна нар. Засвѣтло. Аф.
Перевіз, -возу, м. 1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу. Ном. № 10574. 2) Переправа. КС. 1883. IV. 737. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Чуб. V. 1039.держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала. Мет. 333. 3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ. Сим. 26.
Погронитися, -нюся, -нишся, гл. Образовать гроздья. Винограде-виноградочку!.. прошу ж тебе, ізроди рясно. Ви, гроночки, погроні)песя. Мет. 176.
Притюжина, -ни, ж. = притужина. Міусск. окр.
Продляти, -ля́ю, -єш, гл. Промедлить, протянуть. Продляли цілий день. Черк. у.  
Раїна, -ни, ж. Пирамидальный тополь. Черном. На зріст височенька, гнучка, станочок як та рата. О. 1862. VIII. 16.
Тайник, -ка, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. тайничо́к.
Нас спонсорують: