Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсвинок
підсвітити
підсередульший
підсередушний
підсилати
підсилатися
підсилити
підсилок
підсилювати
підсилюватися
підсинити
підсинювати
підсипання
підсипати
підсипатися
підсипка
підситок
підсихати
підсівки
підсідати
підсідатися
підсідельний
підсідка
підсікати
підсікатися
підсікти
підсіненко
підсіння
підсісти
підсіяти
підскакувати
підскарбая
підскарбій
підскаржувати
підскік
підсковзнутися
підскочити
підслизити
підсліджувати
підсліпа
підсліпий
підсліпо
підслухати
підслухи
підслухувати
підсмажити
підсмажувати
підсмажуватися
підсмалити
підсмалювати
підсметанник
підсмикати
підсмикатися
підсміювати
підсніжна
підсобити
підсобійний
підсобка
підсобляти
підсоловій 2
підсолоджувати
підсохти
підсошок
підспівач
підспівувати
підспідок
підспіль
підсприсувати
підстава
підставити
підставляти
підстарий
підстаркуватий
підстароста
підстаростич
підстарший
підстеп
підстерегти
підстерігати
підстилати
підстилатися
підстирити
підстіжжя
підстіжок
підстілка
підстілля
підстовба
підстоженє
підстожини
підстолини
підстрелити
підстрибнути
підстрибування
підстрибувати
підстригання
підстригати
підстригатися
підстріха
підстрішок
підстрішшя
підстромити
підстрочити
підстругати
підстругування
підстругувати
підструмент
підструнчити
підструнчувати
підстрючити
підстрючувати
підступ
підступати
підступний
підстьобати
підстьобнути
підсубійний
підсубійник
підсубійок
підсувати
підсуватися
Бреус, -са, м. Человѣкъ большого роста и неуклюжій, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий. Чуб. II. 16.
Засу́кувати, -кую, -єш, сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Картівниця, -ці, ж. = картниця.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Єв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Поз нар. 1) = повз. Один москаль наглядів якось гарну молодичку та все біга поз двір, все біга, щоб як небудь зачепить її. Рудч. Ск. II. 164. 2) Возлѣ. МУЕ. І. 124. Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка. МУЕ. І. 124. (Полт. г.).
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. Лубен. у. (Леонтовичъ). 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. Екатер. у. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Роспирскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспи́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай. МУЕ. ІІІ. 54.
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Нас спонсорують: