Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсвинок
підсвітити
підсередульший
підсередушний
підсилати
підсилатися
підсилити
підсилок
підсилювати
підсилюватися
підсинити
підсинювати
підсипання
підсипати
підсипатися
підсипка
підситок
підсихати
підсівки
підсідати
підсідатися
підсідельний
підсідка
підсікати
підсікатися
підсікти
підсіненко
підсіння
підсісти
підсіяти
підскакувати
підскарбая
підскарбій
підскаржувати
підскік
підсковзнутися
підскочити
підслизити
підсліджувати
підсліпа
підсліпий
підсліпо
підслухати
підслухи
підслухувати
підсмажити
підсмажувати
підсмажуватися
підсмалити
підсмалювати
підсметанник
підсмикати
підсмикатися
підсміювати
підсніжна
підсобити
підсобійний
підсобка
підсобляти
підсоловій 2
підсолоджувати
підсохти
підсошок
підспівач
підспівувати
підспідок
підспіль
підсприсувати
підстава
підставити
підставляти
підстарий
підстаркуватий
підстароста
підстаростич
підстарший
підстеп
підстерегти
підстерігати
підстилати
підстилатися
підстирити
підстіжжя
підстіжок
підстілка
підстілля
підстовба
підстоженє
підстожини
підстолини
підстрелити
підстрибнути
підстрибування
підстрибувати
підстригання
підстригати
підстригатися
підстріха
підстрішок
підстрішшя
підстромити
підстрочити
підстругати
підстругування
підстругувати
підструмент
підструнчити
підструнчувати
підстрючити
підстрючувати
підступ
підступати
підступний
підстьобати
підстьобнути
підсубійний
підсубійник
підсубійок
підсувати
підсуватися
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Зва́дитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. У кого вийде яка звада на новий рік, — цілий рік зводитиметься. Ном. № 13411.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.
Ми́йниця, -ці, ж. Умывальникъ, умывальный тазъ. Желех.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ). К. Кр. 34.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки. О. 1861. XI. Св. 64.
Нас спонсорують: