Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пройти
прокадити
прокаженний
проказа
проказати
проказувати
прокалатати
прокапати
прокаратати
прокатати
прокататися
прокахикати
прокачати
прокачатися
прокашлювати
прокашлюватися
проквакати
проквасити
проквасніти
прокваснітися
проквилити
проквиляти
проквітати
проквоктати
прокволисто
прокид
прокидати
прокидатися
прокипіти
прокисати
прокіп'я
прокладати
проклинати
проклинатися
проклинути
проклін
проклінниця
проклювати
проклясти
проклятий
прокляття
проклятущий
проковтнути
проколихати
проколоти
проколупати
проколювати
проколюватися
проколядувати
прокопати
прокопувати
прокорм
прокормити
прокормитися
прокосити
прокотити
прокочувати
прокошувати
прокрадатися
прокричати
прокрутити
прокрутитися
прокручувати
прокрякати
прокублити
прокувати
прокукурікати
прокульгати
прокуняти
прокупитися
прокур
прокурвавити
прокурор
прокусити
прокушувати
пролазити
проламати
проламувати
проласувати
пролев
пролежати
пролетіти
проливати
проливатися
пролиґати
пролиз
пролизати
пролизина
пролизувати
пролинути
пролискуватися
пролити
пролізти
пролій
проліс
проліска
пролісок
проліт
пролітати I
пролітати II
пролітувати
пролічити
пролляти
проложити
пролом
проломина
проломити
проломитися
пролуб
пролютувати
пролящати
промаґлювати
промазати
промайнути
промайструвати
промалярувати
промандрувати
проманіжити
промантачити
промантачитися
Волосок, -ска; волосочок, -чка, м. Ум. отъ волос.
Гро́шик, -ка, м. 1) Ум. отъ гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.
Дере́вце, -ця, с. 1) Ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. Cм. Гільце.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Оголобля, -лі, ж. Оглобля. Чуб. VII. 465.
Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Пуля 2, -ля́ти, с. 1) = индича. Вх. Пч. II. 12. 2) = курча. Черниг. у.
Уклад, -ду, м. 1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина. Котл. Ен. IV. 33. 2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили. Н. Вол. у. 3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад. Міусск. окр. 4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную. Вас. 185. 5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній. Шух. I. 286.
Хлиськати, -каю, -єш, гл. Плескать. Як филя, шо по Дніпру в негоду похожає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська. Сніп. 45.
Нас спонсорують: