Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пройти
прокадити
прокаженний
проказа
проказати
проказувати
прокалатати
прокапати
прокаратати
прокатати
прокататися
прокахикати
прокачати
прокачатися
прокашлювати
прокашлюватися
проквакати
проквасити
проквасніти
прокваснітися
проквилити
проквиляти
проквітати
проквоктати
прокволисто
прокид
прокидати
прокидатися
прокипіти
прокисати
прокіп'я
прокладати
проклинати
проклинатися
проклинути
проклін
проклінниця
проклювати
проклясти
проклятий
прокляття
проклятущий
проковтнути
проколихати
проколоти
проколупати
проколювати
проколюватися
проколядувати
прокопати
прокопувати
прокорм
прокормити
прокормитися
прокосити
прокотити
прокочувати
прокошувати
прокрадатися
прокричати
прокрутити
прокрутитися
прокручувати
прокрякати
прокублити
прокувати
прокукурікати
прокульгати
прокуняти
прокупитися
прокур
прокурвавити
прокурор
прокусити
прокушувати
пролазити
проламати
проламувати
проласувати
пролев
пролежати
пролетіти
проливати
проливатися
пролиґати
пролиз
пролизати
пролизина
пролизувати
пролинути
пролискуватися
пролити
пролізти
пролій
проліс
проліска
пролісок
проліт
пролітати I
пролітати II
пролітувати
пролічити
пролляти
проложити
пролом
проломина
проломити
проломитися
пролуб
пролютувати
пролящати
промаґлювати
промазати
промайнути
промайструвати
промалярувати
промандрувати
проманіжити
промантачити
промантачитися
Вистягом нар. Въ строчку.
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Зага́льник, -ка, м. Общее мѣсто (въ рѣчи), банальная фраза. Желех.
Зазнава́ння, -ня, с. 1) Испытаніе. 2) Знакомство. 3) Близкія, любовныя отношенія. А жаль мені дівування, ню прежнюю зазнавання: ой як же ми любилися. Мил. 117.
Заці́пнути, -ну, -неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Г. Барв. 211. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли. Г. Барв. 220.
Кишковий, -а, -е. Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна. КС. 1882, VIII. 282; 1892. III. 383.
Пересинювати, -нюю, -єш, сов. в. пересини́ти, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ насинивать, насинить.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати. АД. І. 183.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Прикомірок, -рка, м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39.
Нас спонсорують: