Відмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь.
Відростання, -ня, с. Отростаніе.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Грапчу́к, -ка́, м. Сынъ графа, молодой графъ.
Запря́дувати, -дую, -єш, гл. = Запрядати. По народн. вѣрованіямъ можно запря́дувати доро́гу кому нибудь, т. е. отъ того, что женщина прядетъ, кому-либо не будетъ удачи въ промыслѣ, на который онъ отправляется. Коли стрілець або рибар вибіраєся на ловлю, тоді у хаті не сміє челядина прясти, бо она запрідує єму дорогу.
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Паска, -ки, ж. Пасхальный хлѣбъ, куличъ, баба. Коли не прийду до церкви, то все паску святять.
Сновигайло, -ла, м. = сновиґа.
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ.
Уталапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Впутаться. Вталапався в діло, та й сам не рад.
2) Обрызгаться грязью.