Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пройти
прокадити
прокаженний
проказа
проказати
проказувати
прокалатати
прокапати
прокаратати
прокатати
прокататися
прокахикати
прокачати
прокачатися
прокашлювати
прокашлюватися
проквакати
проквасити
проквасніти
прокваснітися
проквилити
проквиляти
проквітати
проквоктати
прокволисто
прокид
прокидати
прокидатися
прокипіти
прокисати
прокіп'я
прокладати
проклинати
проклинатися
проклинути
проклін
проклінниця
проклювати
проклясти
проклятий
прокляття
проклятущий
проковтнути
проколихати
проколоти
проколупати
проколювати
проколюватися
проколядувати
прокопати
прокопувати
прокорм
прокормити
прокормитися
прокосити
прокотити
прокочувати
прокошувати
прокрадатися
прокричати
прокрутити
прокрутитися
прокручувати
прокрякати
прокублити
прокувати
прокукурікати
прокульгати
прокуняти
прокупитися
прокур
прокурвавити
прокурор
прокусити
прокушувати
пролазити
проламати
проламувати
проласувати
пролев
пролежати
пролетіти
проливати
проливатися
пролиґати
пролиз
пролизати
пролизина
пролизувати
пролинути
пролискуватися
пролити
пролізти
пролій
проліс
проліска
пролісок
проліт
пролітати I
пролітати II
пролітувати
пролічити
пролляти
проложити
пролом
проломина
проломити
проломитися
пролуб
пролютувати
пролящати
промаґлювати
промазати
промайнути
промайструвати
промалярувати
промандрувати
проманіжити
промантачити
промантачитися
Бундз, -дза, м. 1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. Cм. будз. 2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех. 3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. Ум. бундзик.
Виконання, -ня, с. Исполненіе. Уман. І. 313.
Замага́ти, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать. Робота замагає. Ольгопольск. у.
Мілоч, -чі, ж. Мель. Черномор.
Підхвалювати, -люю, -єш, сов. в. підхвалити, -лю́, -лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Левиц. І. 80. Батько ті играшки підхвалював. Мир. ХРВ. 83.
Припалювання, -ня, с. Опаливаніе, обжиганіе, прижиганіе.
Тамадиль нар. = туди. Вх. Уг. 270.
Чепуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Прихорашиваться. Чуб. V. 860. Чепуриться, наче на весілля. Ном. № 11211.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. Черниг. у. Черк. у. Черном. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. (Сосн. у.) и мѣшокъ у рыболова. Мнж. 194.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Нас спонсорують: