Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пройти
прокадити
прокаженний
проказа
проказати
проказувати
прокалатати
прокапати
прокаратати
прокатати
прокататися
прокахикати
прокачати
прокачатися
прокашлювати
прокашлюватися
проквакати
проквасити
проквасніти
прокваснітися
проквилити
проквиляти
проквітати
проквоктати
прокволисто
прокид
прокидати
прокидатися
прокипіти
прокисати
прокіп'я
прокладати
проклинати
проклинатися
проклинути
проклін
проклінниця
проклювати
проклясти
проклятий
прокляття
проклятущий
проковтнути
проколихати
проколоти
проколупати
проколювати
проколюватися
проколядувати
прокопати
прокопувати
прокорм
прокормити
прокормитися
прокосити
прокотити
прокочувати
прокошувати
прокрадатися
прокричати
прокрутити
прокрутитися
прокручувати
прокрякати
прокублити
прокувати
прокукурікати
прокульгати
прокуняти
прокупитися
прокур
прокурвавити
прокурор
прокусити
прокушувати
пролазити
проламати
проламувати
проласувати
пролев
пролежати
пролетіти
проливати
проливатися
пролиґати
пролиз
пролизати
пролизина
пролизувати
пролинути
пролискуватися
пролити
пролізти
пролій
проліс
проліска
пролісок
проліт
пролітати I
пролітати II
пролітувати
пролічити
пролляти
проложити
пролом
проломина
проломити
проломитися
пролуб
пролютувати
пролящати
промаґлювати
промазати
промайнути
промайструвати
промалярувати
промандрувати
проманіжити
промантачити
промантачитися
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Живе́ць, -вця́, м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанне для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. 4) Источникъ, ключъ. 5) Пульсъ. 6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у. 8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи. 9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц. І. 10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180. 11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга. Шух. І. 165.
Зами́слитися, -слюся, -лишся, гл. Задуматься. Замислився козак, і йому досталось покрутити вуса. Стор. І. 36.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг. Мет.
Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ. Желех.
Ніжна, -жен, мн. Ножъ и сугак (Cм.) въ кожаныхъ ножнахъ, привѣшиваемые гуцуломъ къ поясу. Шух. І. 126.
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. Чуб. І. 110. 2) Бранное слово для женщины. Шух. І. 34. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Грин. І. 235, 241. Ум. помийничка.
Субітній, -я, -є. Субботній. Не жаль мені меду й вина, а жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545. Субітнім штихом та на недільний лад. Ном. № 6655.
Утіляти, -ляю, -єш, сов. в. — утілити, -лю, -лиш, гл. Воплощать, воплотить.
Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. МВ. ІІІ. 70. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. Харьк. г. 2)на ко́го. Быть похожимъ на кого. Вх. Зн. 82. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти. Полт.
Нас спонсорують: