Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
В'юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли.
Зву́к, -ка, м. = гук.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. Cм. цілющий.
Йорданка, -ки, ж. = йордань 2. Хлеснула біла Йорданки — неудача.
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця.
Патякало, -ла, с. Многоглаголивый человѣкъ.
Сосна, -ни, ж. Сосна А в бору сосна колихалася. Ум. со́сонка, со́сонька, со́соночка, соснонька, со́сночка.
