Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпарюватися
підпасач
підпасич
підпасичик
підпасти
підпастися
підпекти
підпеньок
підперезати
підперіз
підперізок
підперізувати
підперізуватися
підперти
підпертя
підпивати
підпилий
підпилок
підпилювати
підпис
підписати
підписування
підписувати
підписуватися
підпити
підпиток
підпитувати
підпихати
підпідьом!
підпідьомкання
підпідьомкати
підпікати
підпікатися
підпілітка
підпілля
підпінок
підпірати
підпіратися
підпірка
підпіччя
підпіячити
підпливати
підплигнути
підплигувати
підплисти
підплитник
підповзати
підповнити
підповня
підповняти
підпоїти
підпокутній
підполковник
підполуденча
підпомагати
підпомагач
підпомога
підпомогач
підпомогти
підпоможення
підпомошник
підпомощний
підпона
підпора
підпорошити
підпоювати
підпоясниця
підправити
підправляти
підпрягати
підпрядати
підпряжка
підпрясти
підпускати
підпухати
підпушати
підп'яний
підра
підрадити
підрадливий
підражати
підратувати
підрешітка
підрешіток
підривати I
підривати II
підриватися
підривка
підрийка
підрити
підрихтовувати
підриштувати
підрівнювати
підрізати
підрізка
підрізування
підрізувати
підрійка
підробити
підроблювати
підроблюватися
підродити
підростати
підросток
підростяк
підрубати
підрубити
підрунитися
підрунюватися
підручний
підручник
підря
підрясник
підсаджувати
підсак
підсака
підсаківка
підсапувати
підсахнутися
підсватання
Безротий, -а, -е. Безротый. Аф.
Би-м. Cм. би.
Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини. Кіев. г.
Величати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Макс. Один одного звикли добродіями величати. ЗОЮР. II. 201. 2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Ном. № 1429. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Ном. № 2837. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи. Макс.
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що. 2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно. Мет. 22. 3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся? Н. п. 4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось. Ном. 6433.
Мужи́цтво, -ва 1) Крестьянство. Він, ще оженившись, послухав жінки, од мужицтва одстав і збивався трошки на купецький лад. Кв. II. 196. 2) соб. Мужики. А найбільш преться того мужицтва. К. ЧР. 332. 3) Мужичество, грубыя привычки, замашки.
Наму́читися, -чуся, -чишся, гл. Намучиться, измучиться. Доки не намучиться, доти не научиться. Ном. № 6032.
Первотворний, -а, -е. Оригинальный. Желех.
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь. Черк. у.
Нас спонсорують: