Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попропивати
попропиватися
попроривати
попрорізувати
попроростати
попрорубувати
попросити
попроситися
попросом
попростати
попроститися
попростювати
попростягати
попростягатися
попротив
попротоптувати
попротоптуватися
попрохати
попрохатися
попроциндрювати
попрочищати
попрошпечуватися
попрощати
попрощатися
попруг
попруга
попружка
попрутикувати
попручатися
попряди
попрядки
попрямувати
попрямуватися
попряник
попрясти
попрястися
попрятати
попрятниця
попрятно
попрятувати
попряхи
попсування
попсувати
попсуватися
попування
попувати
попудити
попужнути
попукати
попукатися
попукач
попуск
попускати
попускатися
попуст
попустити
попустошити
попустувати
попутати
попутник
попухнути
попхатися
попхенькати
попхикати
попхнути
поп'ястися
пора
порада
порадити
порадіти
порадливий
порадний
порадник
порадниця
порадничок
порадонька
порадувати
порадуватися
поражати
поражатися
пораза
поразгівлятися
пораздратовувати
поразити
поразка
порай
поралити
пораненьку
поранина
поранити
поранитися
поранка
поранку
поранник
порання
порано
порати
поратися
поратівник
поратування
поратувати
поратунок
порахубитися
порахувати
порахуватися
порахунок
порачити
порачкувати
пораяти
порвати
порватися
поребрина
пореготати
пореготатися
порекло
поремствувати
поремствуватися
поренчата
порепатися
поржавіти
Дмуха́ч, -ча́, м. Вѣтеръ. Дмухача́ да́ти. Удрать. Ном. № 4413.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло. Левиц. І. 313.
Направля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Направлять, направить, наводить, навести. Направляли їх темними лісами. Стор. МПр. 60. Став лучок направлять. Рудч. Ск. І. 139. 2) Наущать, наустить, подстрекать, подстрекнуть. 3) Починять, починить, поправлять, поправить. Допче дружечка, допче, черевички видопче, дружба ся поставить, — черевички направить. О. 1862. IV. 18. Буду тебе паче всіх невольників доглядати, старії і новії кайдани направляти, ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. АД. І. 212. 4) Исправлять, исправить. Жид мовить: хрест не зопсуєть, ні направить. Ном. № 899. 5) направля́ти пряжу. Навертывать нитки на навой въ ткацкомъ станкѣ. Конст. у.
Переполох, -ху, м. 1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Шевч. 32. Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала. Гліб. 2) Нездоровье отъ перепуга. ХС. VII. 415. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Ном. № 285. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю. Котл. Ен. III. 13.
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.  
Фрайтер, -ра, м. Єфрейторъ. Желех. Фрайтер, прочитайте мені лист. Федьк.
Нас спонсорують: