Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попропивати
попропиватися
попроривати
попрорізувати
попроростати
попрорубувати
попросити
попроситися
попросом
попростати
попроститися
попростювати
попростягати
попростягатися
попротив
попротоптувати
попротоптуватися
попрохати
попрохатися
попроциндрювати
попрочищати
попрошпечуватися
попрощати
попрощатися
попруг
попруга
попружка
попрутикувати
попручатися
попряди
попрядки
попрямувати
попрямуватися
попряник
попрясти
попрястися
попрятати
попрятниця
попрятно
попрятувати
попряхи
попсування
попсувати
попсуватися
попування
попувати
попудити
попужнути
попукати
попукатися
попукач
попуск
попускати
попускатися
попуст
попустити
попустошити
попустувати
попутати
попутник
попухнути
попхатися
попхенькати
попхикати
попхнути
поп'ястися
пора
порада
порадити
порадіти
порадливий
порадний
порадник
порадниця
порадничок
порадонька
порадувати
порадуватися
поражати
поражатися
пораза
поразгівлятися
пораздратовувати
поразити
поразка
порай
поралити
пораненьку
поранина
поранити
поранитися
поранка
поранку
поранник
порання
порано
порати
поратися
поратівник
поратування
поратувати
поратунок
порахубитися
порахувати
порахуватися
порахунок
порачити
порачкувати
пораяти
порвати
порватися
поребрина
пореготати
пореготатися
порекло
поремствувати
поремствуватися
поренчата
порепатися
поржавіти
Вистоялка, -ки, ж. Настойка.
Відвести Cм. відводити.
Глинище, -ща, с. Мѣсто, яма, откуда беруть глину, глинница. Левиц. І. 103.
Дрясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Млр. л. сб. 188. Cм. ґрасувати.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Прямування, -ня, с. 1) Направленіе. Поважне прямування його розуму. Левиц. Пов. 55. 2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Левиц. І. 241. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135.
Устенок, -нку, м. 1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (Cм.). Браун. 15. Cм. вустенок. 2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Чаклування, -ня, с. Колдованіе, колдовство.
Нас спонсорують: