Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попропивати
попропиватися
попроривати
попрорізувати
попроростати
попрорубувати
попросити
попроситися
попросом
попростати
попроститися
попростювати
попростягати
попростягатися
попротив
попротоптувати
попротоптуватися
попрохати
попрохатися
попроциндрювати
попрочищати
попрошпечуватися
попрощати
попрощатися
попруг
попруга
попружка
попрутикувати
попручатися
попряди
попрядки
попрямувати
попрямуватися
попряник
попрясти
попрястися
попрятати
попрятниця
попрятно
попрятувати
попряхи
попсування
попсувати
попсуватися
попування
попувати
попудити
попужнути
попукати
попукатися
попукач
попуск
попускати
попускатися
попуст
попустити
попустошити
попустувати
попутати
попутник
попухнути
попхатися
попхенькати
попхикати
попхнути
поп'ястися
пора
порада
порадити
порадіти
порадливий
порадний
порадник
порадниця
порадничок
порадонька
порадувати
порадуватися
поражати
поражатися
пораза
поразгівлятися
пораздратовувати
поразити
поразка
порай
поралити
пораненьку
поранина
поранити
поранитися
поранка
поранку
поранник
порання
порано
порати
поратися
поратівник
поратування
поратувати
поратунок
порахубитися
порахувати
порахуватися
порахунок
порачити
порачкувати
пораяти
порвати
порватися
поребрина
пореготати
пореготатися
порекло
поремствувати
поремствуватися
поренчата
порепатися
поржавіти
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Деревля́нка, -ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Живу́чий, -а, -е. Живучій. Невгамовані, живучі діти Ізраіля і в воді не тонуть, і в огні не горять. Левиц. І. 92.
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Уноситися, -шуся, -сишся, сов. в. унестися, -суся, -сешся, гл. 1) Вноситься, внестися. 2) При несеніи утомлять, утомить тяжестью. Та й унісся мені щей мішок, — відпочину лиш трішки. Черк. у.
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. Желех. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная. Вх. Лем. 4 77.
Нас спонсорують: