Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піснина
пісниха
пісно
піснота
піснотворній
пісня
пісняк
піснякати
пісок
пісочаний
пісочник
піспа
піспатися
піст
пістити
пістолетя
пістоль
пістряк
пістрячка
пісяти
піт
піти
пітися
пітканний
піткання
піткнутися
пітний
пітник
пітькати
пітьма
піхати
піхви
піхом
піхота
піхотина
піхотинець
піхотою
піхою
піхтір
піхтура
піхур
піхурка
піхурчик
піч
пічка
пічкання
пічкатий
пічкатися
пічковий
пічкур
пічкурня
пічкурувати
пічлаз
пічний
пічовий
пічурка
пішак
пішаниця
пішва
піший
пішка
пішки
пішковий
пішник
пішохід
пішоходець
піщак
піщанець
піщуга
піяк
піяка
піяти
піятика
піяцтво
піячити
п'їла
п'їлина
плав
плавак
плавати
плавач
плавачка
плавець
плавзати
плавиння
плавити
плавкий
плавко
плавля
плавневий
плавний
плавня
плавок
плавочок
плавта
плавушник
плавця
плаз
плазівка
плазовитий
плазом
плазувати
плазьма
плай
плакати
плакатися
плаксивий
плаксивиці
плаксій
плаксійка
плакун
планета
планетник
планида
планитуватий
планиця
планітний
планітувати
планка
планок
Виметний, -а, -е. Исключенный, избавленный, изъятый. Та тут, як правду казати, нема й однієї хати виметної од корости. Переясл. у. Злодіїв зловили, а Костянтин зостався виметний. Прилук. у.
Дру́жній, -я, -є. 1) Дружественный, дружный. Г. Барв. 138. Дружня розмова. К. Досв. 93. Дружній череді вовк не страшний. Ном. № 10747. 2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. дружненький.
Захво́йдати, -даю, -єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Обнова, -ви, ж. 1) Обнова, обновка. Чого се тобі так треба сорочки тії? — Обнови заманулось. МВ. (О, 1862. І. 89). 2) Откидной воротник шубы. Гол. Од. 17, 76.
Переплинути, -ну, -неш, гл. = перепливти. Треба мені перебрести сю річеньку та глибокую. А чи мені перебрести, а чи мені переплинути. Чуб. V. 456.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Попростягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Протянуться (о многихъ). Козаки посідали, жовніри попростягались біля їх на траві. Стор. МПр. 105.
Спузирити, -рю́, -риш, гл. Вздуть. Все море зараз спузирило. Котл. Ен. І. 9. Спузирило йому все тіло.  
Суремка, -ки, ж. Ум. отъ сурма.  
Хлопець, -пця, м. 1) Мальчикъ. П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці. МВ. І. 9. 2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. КС. 1887. VIII. 767. З Богом — не з хлопцем жартувати. Ном. Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак. Котл. Ен. І. 5. Дівчата ж із хлопцями начали гулять. Рудч. Ск. II. 157. У ліс, хлопці! Шевч. 173. Хлопці-риболовці, удалі молодці, ви закиньте сітку через синє море. Чуб. V. 28. 3) Ученикъ у ремесленника. Вас. 210. 4) мн. хло́пці. Родъ пантомимы съ куклами и музыкой; устраивается дѣвушками на рождественскихъ святкахъ. О. 1862. IV. 87. 5) Подпорка въ дышлѣ у воловьяго воза. 6) Штативъ, подставка для веретена въ видѣ четырехугольной рамки, когда съ веретена сматываютъ на клубокъ нитки. Ум. хло́пчик, хло́пчичок. В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка. Рудч. Ск. ІІ. 67. Cм. хлоню.
Нас спонсорують: