Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привабити
приваблювання
приваблювати
привабний
привадити
привал
привалок
приварити
приварювати
приватний
приведенник
приведенниця
приведенничок
приведення
приведенція
привезти
приверзтися
привернути
привертати
привертатися
привертиця
привершуватися
привести
привечерітися
привиддя
привиджуватися
привидки
привикати
привикатися
привиклий
привикнути
привикти
привилей
привинен
привитниця
привичати
привиченька
привичити
привичка
привід
привідець
привідниця
привіжка
привій
привілля
привільний
привіт
привітання
привітати
привітатися
привітиця
привітний
привітниця
привітно
привіятися
привластити
привлащати
приводити
приводні
привозити
привозитися
приволікати
приволока
приволокти
приворожити
приворожувати
приворот
приворотень
приворотки
приворотний
привселюдно
привушний
привчати
привчатися
прив'явати
прив'язатися
прив'язка
прив'язування
прив'язувати
прив'язуватися
прив'ялий
прив'ялити
прив'янути
пригадати
пригадування
пригадувати
пригадуватися
пригальмувати
пригана
приганяти
пригара
пригарок
пригасати
пригасити
пригаснути
пригатити
пригаток
пригачувати
пригашати
пригаяти
пригвоздити
пригвоздитися
пригижкуватий
пригинати
пригін
пригінний
пригінчий
пригір
пригірклий
пригіркнути
пригірщ
пригіст
пригістне
пригладжувати
пригледіти
приглежуватися
приглухнути
приглухуватий
приглушити
приглушувати
Булат, -ту, м. 1) Булатъ, узорчатая сталь. 2) Булатная сабля. Посік же тебе булат вражий. Стор. II. 267.
Засхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = засохти. Загинеш, серденько, загинеш, мов ряст весною у ночі засхнеш. Шевч. 327.
Крислатий, -а, -е. Вѣтвистый, развѣсистый. Бересток крислатий. Грин. І. 118.
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56). До ляса мов ляхи метнулись. Котл. Ен. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати. МВ. І. 134.
Очеркнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) = обчеркнутися. Грин. І. 69. 2) Черкнуться, задѣть. Як скочив я через тин, та й не очеркнувся. Н. п.
Погіншливо нар. Успѣшно. Хоть би воно йшло погіншливо, а то полеш, полеш, мов і не сяпав. Мнж. 189.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.
Простацтво, -ва, с. 1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Камен. у. 2) соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
Нас спонсорують: