Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю.
Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Cм. кравчати.
Плазівка, -ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ плаза.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ.
Постоянка, -ки, ж. Остановка. Ромны.
Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть.
Пшениця, -ці, ж. Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. Які в вас паляниці білі, — мабуть мили пшеницю? Я бачив, раз пшеницю мили. Ум. пшеничка, пшениченька.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість.