Гетьманка, -ки, ж. Жительница гетьманщини.
Зам'Я́ти Cм. заминати.
Запалені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ).
На́ймитський, -а, -е. Принадлежащій наемному рабочему. Поб'ють тебе, господине, наймитськії сльози.
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Прикро сірий. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. 8) — дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти.
Сусідство, -ва, с.
1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту.
2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство.
3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство.
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста.
Удовицький, -а, -е. = удовиний.