Безчесть, -ти, ж. Безчестье, посрамленіе. Я не хочу такої безчесті.
Білянка, -ки, ж.
1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!»
2) Раст. Agaricus subdulcis Bull.
3) Порода бѣлыхъ сливъ.
Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.
Де́ржаво, -ва ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити.
Добіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. добра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Ось добірається він до Сомкової глибки. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Йому́ літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лѣтъ.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує.
Осміхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась.
Понапалювати, -люю, -єш, гл.
1) Натопить (во многихъ печахъ).
2) Нажечь (во множествѣ).
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. На присівок дав му півдесятини. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний.
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою.