Загоготіти, -гочу́, -ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. В печі загоготіло.
Зволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зво́лити, -лю, -лиш, гл. Соизволять, соизволить, позволять, позволить. Покохав я дівчину, а батько не зволяв брати її. Ох, вовче братіку, зволь же нам хоч пісню заспівать. Нащо ж Бог звалив серце дати, коли ся бідним не вільно кохати.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, , маслобойни . 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Нігде нар. = ніде.
Обнести Cм. обносити.
Отуха, -хи, ж. Ободреніе, утѣшеніе. Тільки його й отухи, що вип'є.
Перешивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перешити, -ши́ю, -єш, гл.
1) Перешивать, перешить наново.
2) Сшивать, сшить извѣстное количество. Оцей ремінь на людей перешиєш, так одбудемо й хрестини й похрестини.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Пушок, -шку, м. Ум. отъ пух.
Фук, -ка́, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. 2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. 3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука.
