Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Пов'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Надѣть на голову повязку, ленту. 2) Окончить связываніе сноповъ. 3) Образовать завязь. Пов'язались були добре огірки й кавуни, та дощу не було довго, то й в'язь посохла.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. Aconitum variegaturn. б) — польова. Geranium sanguineum. в) — лісна. Lysimachia vulgaris. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору.
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра.
Усуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. усунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Вдвигаться, вдвинуться.
2) Входить, войти протискиваясь. (На весілля) всунувсь в сіни, вбрався в хату.
Хекати, -каю, -єш, гл. = хакати. Як літом собака хекає, виваливши язик, то то, кажуть, він приказує: «на ката хата, на ката хата».