Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.

Верстат и варстат, -ту, м., варстать, -ті, ж. 1) Также кросна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верстату видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кросен: 1 и 1. передні коники; 2 и 2. задні коники; 3 и 3. ставки; 4 и 4. победрини; 5 и 5. поперечниці; 6. сідавка = сідец; 7 и 7. льонки; 8. маґоль; 9. штак; 10. спідній навій = воротило; 11. сучка з зубами; 12. песик; 13. верхній навій = воротило; 14. сучка, кєгло; 16. песик; 17. чіп; 18. шнур; 19. камінь; 20. поперечниця; 21. вуха; 22. поножі; 23. скракник; 24. скраклі з кільцями; 25. ничиниці; 26. мотузи; 27. стріла; 28 и 28. снизьки; 29 и 29. набівка ( = ляда), а в ній 30. бердо; 31. основа; 32. полотно; 33. човник; 34. полотно, навите на спідній навій. Шух. І. 254 — 256. Иныя названія тѣхъ же частей: а) 1. коники, 2. слупки, 3. стативи. 4. жердки, 5а. жердки, 5б. шайда, 6. сідак. 7. льонтки. 8. маґіль, 9. штак, 10. долішній навій, 11. триб, 12. песик, 13. горішній навій, 14. триб, 15 — 16. сука, 20. шайда, 21. кочки, 22. підніжки, надѣтыя на сворінь. 25. начинє, 27. жердка, 28. лядобійці. 29. властива ляда, 30. блят, 31. основа, 32. полотно, 33. човник, 34. полотно. Восточн. Галиція. МУЕ. III. 16 — 20. б) 1. передні стояни (стояки), 2. задні стояни (стояки), 3. коні (застрямини), 4 и 5а. жертки (жертки), 5б. шайда (шайда), 6. лавка, 7. ломки, ед. ч. ломок (лоно), 8. штак (магівниця), 9. штак, 10. спідній навій, 11. колесо (трибок), 12. цуґа (жабка), 13. верхній навій, 14. колесо (коло), 15 — 16. цуґа (дзуґа), 20. шайда (шайда), 21. (жабка), 22. підніжки, надѣтыя на шворінь (то-же), 23. середня жертка, 24. жабки — ихъ двѣ (жидки), 25. начиння (начиння), 26. мотузочки, 27. жерточка (жертка) — къ ней привязана ляда своею роспинкою, — въ гуцульскихъ кроснах жерточка и роспинка, какъ видно изъ рисунка, сведены въ одно, 28. хвости, 29. сама ляда (то же), 30. блят (блят), 31. основа (то-же). Конст. у., записалъ Б. Гринченко; въ скобкахъ поставлены названія, указанныя у Вас. 165 — 166. — Cм. еще отдѣльныя описанія: блят, ляда, навій, начиння. 2) варстат гончарський. Cм. круг гончарський. Шух. I. 260. 3) варстат трацький. Подставки, на которыя кладуть дерево при распиливаніи его на доски. МУЕ. ІІІ. 30.

Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Чуб. VII. 401. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это Рудч. Чп. 249—250). Треба, як п'ятого колеса до воза. Ном. 9811. Привезено сіна тридцять віз. Екатер. у. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. Мнж. 148. Віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. Кв. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. КС. 1887. VI. 465. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.

Ліно́к, -нка, м. Лѣнь. Через лінок не йде. Камен. у.

Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Желех. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує. Грин. III. 530.

Пак Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому «бишь». Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Шевч. 117. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Кобел. у. Оттак пак! Іще що вигадай! Ком. II. 3.

Побратимство, -ва, с. Братство, дружба. ЕЗ. V. 197. Може ви чували коли небудь про побратимство? Де вже не чували? Се наш, січовий звичай; як не одрізняй себе од миру, а все чоловікові хочеться до кого небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого; от побратаються да й живуть довіку укупі, як риба з водою. К. ЧР. 123.

Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти. Богодух. у.

Понаковувати, -вую, -єш, гл. Наковать (во множествѣ).  

Приладновуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. приладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прилаживаться, приладиться.