Колядувати, -ду́ю, -єш, гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ.
Надякува́тися 2, -ку́юся, -єшся, гл. Побыть достаточно долго дьячкомъ.
Плюща, -щі, ж. = сплюща.
Попідсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и підсіяти, но во множествѣ.
Провакувати, -ку́ю, -єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Страшенно нар. Ужасно, сильно.
Теряти, -ря́ю, -єш, гл.
1) Терять, утрачивать, расходовать. Коли вмірать, то день терять. Літа мої молодії, марне вас теряю.
2) Портить. Середульший брат на те не потурає, с під червоного каптана чорні китиці видирає.... А старший брат теє забачає, середульшого брата на сміх підіймає.... Либонь ти собі жіноцький розум маєш, що ти на собі прекрасну одежу теряєш. Нехай тебе.... отець не лає, не проклинає, щастя й долі козацької твоєї не теряє.
Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Устілкою жінчиною його дражнили. Ум. у́стілочка.