Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покартати
покасувати
покатати
покататися
покатувати
покатулятися
покахикати
покацубнути
покачати
покачатися
покашляти
покаяння
покаятися
поквап
поквапитися
поквапний
поквапність
поквапно
поквасити
поквасніти
покваснути
поквилити
поквікати
поквільно
поквітчати
поквокати
поквоктати
покволом
покепкувати
покерувати
поки
покивання
покивати
покидати
покидати 2
покидатися
покидище
покидь
покидька
покидьків
покидько
покидьок
покинути
покинутися
покипіти
покицяння
покицяти
покій I
покій II
покійний
покійник
покійниця
покійничок
покійчик
покіль
покільчитися
покінчати
покінчити
покірливий
покірливість
покірливо
покірне
покірний
покірник
покірниця
покірність
покірно
покіс
покіст
покість
покіт
поклад
покладати
покладатися
покладень
покладки
покладливий
покладний
покланятися
покланятися 2
покласти
поклацати
поклекотати
поклекотіти
поклепати
поклик
покликати
покликати 2
покликнути
покликувати
поклинцювати
поклін
покліть
поклонець
поклонити
поклоночок
поклоняти
поклонятися
поклопотатися
поклоччити
поклювати
поключитися
покля
поклякнути
поклякти
поклясти
поклячити
покмітливий
покміть
поковалювати
поковзати
поковзатися
поковзом
поковзтися
поковтати
поковтати 2
поковтач
поковтувати
покоївка
покоївчин
Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Демокра́т, -та, м. Демократъ. Не вподобав демократ русин свого давнього панства. Г. Барв. 426.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику. Рудч. Ск.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный. 2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний. К. ЧР. 207.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ. Н. Вол. у.
Підмощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підмоститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Подсѣдать, подсѣсть, подбираться, подобраться. І саме в міру підмостився, — в висок Дареса затопив. Котл. Ен. 2)під ко́го. Подольщаться, подольститься къ кому, умаслить кого, задобрить кого. А щоб поставить на своє, то багатирь не поскупився, під кого треба підмостився, засипав тих і сим дає. Мкр. Г. 44. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься. Зміев. у.
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах. Фр. Пр. 22.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый! Вх. Лем. 66.
Ухвалити Cм. ухвалювати.
Нас спонсорують: