Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поскуплюватися
поскупувати
поскучати
послабати
послабити
послабіти
послабувати
пославити
пославка
посланець
посланиця
послання
послати I
послати II
послатися
послебізувати
послизнути
послизнутися
послизти
послинити
послі
послід
послідній
послідок
послідуватий
послідущий
посліпити
посліпитися
посліпнути
послонько
послувати
послуга
послуговувати
послугувати
послужанка
послужити
послужка
послух
послухання
послухати
послухатися
послухатор
послухач
послухняний
послухнянство
послушки
послушне
послушний
послушник
послушниця
послушничок
послюсарювати
посмагнути
посмажити
посмалити
посмачити
посмачніти
посмердіти
посмертити
посмертний
посмик
посмикати
посмирнішати
посмілішати
посміт
посміти
посмітити
посмітник
посміттюха
посмітюшок
посміх
посміхати
посміховисько
посміховище
посміхуватися
посмішенний
посмішка
посмішкувати
посмішкуватися
посмішливий
посмішний
посміятися
посмоктати
посмоктувати
посмолити
посмугувати
посмутити
посмутитися
посмуткувати
посмутніти
поснідання
поснідати
поснідкувати
посновиґати
поснувати
поснути
поснутися
поснядіти
пособа
пособачитися
пособити
пособкати
пособляти
пособлятися
пособник
пособниця
пособорувати
посовати
посоватися
посовиніти
посовіти
посовітувати
посовітуватися
посовом
посовувати
посовуватися
посокотитися
посол
посолити
посолодити
Бемба, -би, м. Остолопъ, болванъ. Вх. Уг. 227.
Глуміччати, -чаю, -єш, гл. Обращать вниманіе? разбирать? Е, у нас і панів не глуміччають. Лебед. у. Хоч який мороз, то не глумічча. Лебед. у.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч.
Заґедзе́лити, -лю, -лиш, гл. Понести чепуху.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока. Грин. II. 260.
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Повідколуплювати, -люю, -єш, гл. Отковырять (во множествѣ).
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Мет. 225. Ум. провідни́чка.
Нас спонсорують: