Відсердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица.
Знововірений, -а, -е. Обращенный въ новую вѣру. Встрѣчено только у Кулиша.
Меті́ль I, -те́лі, ж. = метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі.
Німувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Быть нѣмымъ.
2) Безмолвствовать. Німує все, могила могилою. Німує розум, серце замірає. Аж подумати гірко, як ото людина гарна зникла німуючи з-посеред миру Божого.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай.
2) м. = присташ.
3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю.
Просто нар.
1) Просто, безъ затѣй. Сказати просто: вмер, та й годі. Він так мальовав собі просто, абияк.
2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Іде... пані, та просто до їх у двір.
3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви.
Риболов, -ва, м.
1) = рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити.
2) = рибалка 2.