Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідлещуватися
попідливати
попідлизуватися
попідлі
попідмазувати
попідмальовувати
попідманювати
попідмащувати
попідмивати
попідмітати
попідмовляти
попідмочувати
попідмощувати
попідникати
попіднімати
попідпалювати
попідперізувати
попідперізуватися
попідписувати
попідписуватися
попідпихати
попідпікати
попідпікатися
попідпікувати
попідпірати
попідпливати
попідпоювати
попідправляти
попідправлятися
попідпрягати
попідпускати
попідпухати
попідривати
попідрівнювати
попідрізувати
попідробляти
попідростати
попідрублювати
попідрубувати
попідсаджувати
попідсилати
попідсинювати
попідсипати
попідсихати
попідсікати
попідсіювати
попідскакувати
попідслухувати
попідсмажувати
попідсмалювати
попідсмикувати
попідсолоджувати
попідставляти
попідстилати
попідстрелювати
попідстригати
попідстригатися
попідстругувати
попідступати
попідсувати
попідсуватися
попідсушувати
попідтикати
попідтикатися
попідтинати
попідтинню
попідтікати
попідтоплювати
попідтоптувати
попідточувати
попідтрушувати
попідтягати
попідхиляти
попідхилятися
попідхоплювати
попідчернювати
попідчищати
попідчищувати
попідчісувати
попідчухрувати
попідшивати
попізнавати
попізнитися
попіклуватися
попіл
попільник
попільниця
попільнуха
попіля
попімститися
попінити
попірчити
попісникувати
попісцяти
попка
попки
поплава
поплавець
поплазка
поплазувати
поплакати
поплакатися
поплатити
поплентатися
поплескати
поплескатися
поплести
попливти
поплигати
поплинути
поплисти
поплісок
поплітати
поплітка
попліть
попліч
поплічник
поплодити
поплодитися
поплосконитися
Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Безсилий, -а, -е. Безсильный. МВ. (О. 1862. І. 85).
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
На́бік нар. Прочь съ дороги, въ сторону. Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. Чуб. V. 648.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Осовіти, -вію, -єш, гл. Стать похожимъ на сову, осовѣть, стать соннымъ.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. Стор. МПр. 60. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують. Шевч. 100.
Пуцка, -ки, ж. Membrum virile. Вх. Уг. 264.
Рвачкий, -а́, -е́ 1) Легко рвущійся. Рвачкі нитки. Конст. у. 2) О вѣтрѣ: порывистый.
Нас спонсорують: